Образ Мавки є дуже схожим до самої поетеси - Лесі Українки, тому що авторка вкладала у вуста героїні свої думки і світосприйняття ( у творі ми зустрічаємо чисельні монологи і ремарки). Мавка так, як і Леся Українка вважала, що головне у людині це її духовність, а вже потім тіло (тобто тут розуміється не конкретно "тіло", а взагалі все матеріальне). А також спільною є та мука, що випала на їх життєвому шляху. Вони хотіли кохання, але доля була безжальна. І по при це все, і Мавка і Леся Українка назавжди залишили за собою незламність свого духу, щось вічне - "що не вмирає".
Образ Мавки є дуже схожим до самої поетеси - Лесі Українки, тому що авторка вкладала у вуста героїні свої думки і світосприйняття ( у творі ми зустрічаємо чисельні монологи і ремарки). Мавка так, як і Леся Українка вважала, що головне у людині це її духовність, а вже потім тіло (тобто тут розуміється не конкретно "тіло", а взагалі все матеріальне). А також спільною є та мука, що випала на їх життєвому шляху. Вони хотіли кохання, але доля була безжальна. І по при це все, і Мавка і Леся Українка назавжди залишили за собою незламність свого духу, щось вічне - "що не вмирає"Ⓐ.
Грицьком
Объяснение:
Події відбуваються у часи середньовіччя у вигаданому князівстві Люботин, життя якого нагадує сонне царство, де чути лише набридливе дзижчання мух. Тут давно забули про якісь військові походи чи лицарські турніри, а самі лицарі більше переймаються власним господарством, над усім панує нудьга. Володар князівства іноді намагався щось змінити, але невдовзі кидав розпочате й знову поринав у звичну лінь, розмореність і бездіяльність, і лише уві сні бачив війни, руїни здобутих фортець, і вервечки полонених. Таке тривало досить довго, аж поки не прийшла пора його єдиній дочці Настасії ставати до вінця. Князь невідкладно мусив щось робити, аби знайти нареченого – спадкоємця престолу, бо інакше князівство остаточно розпадеться. Але ж як знайти лицаря-героя у князівстві, де нічого не відбувається, де немає ні розбійників, ні людожерів, ні чаклунів, ні багатоголових лютих драконів, де лицарі давно не тримали в руках ні меча, ні списа, та й саме військо вже давно було князем розпущене, а скарбниця порожня? Тож справжнім подарунком долі стала для князя звістка, принесена воєводою, про дракона, що з’явився на берегах річки Бистриці. Тож князь розіслав гінців, щоб оголосили: хто вб’є дракона – пошлюбить Настасію й сяде на престолі.