Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю». Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і внук у церкві. Сприйняття Михайликом картини Страшного суду під час перебування в церкві. Розмова Михайлика з дядьком Себастіяном. Розповідь про життя дядьки Миколи. Читання дядькою Миколою листа від батька, в якому сповіщалося, що він живий і здоровий, передавав низький уклін усім родичам. Михайлик з дозволу матері вирушає на прогулянку до лісу. До нього залучається і Петро. 2. Михайлик дуже любив читати. Чого він тільки не перечитав! Щоб йому ніхто не заважав, хлопець читав поночі. Саме у цей час Михайлику уявлялася нечиста сила. Одного разу він нею так захопився, що скрикнув, і тим самим побудив всіх. З цього часу мати ховала від сина каганець. Багато книг було у Юхрима Бабенка. Він погодився дати Михайлику почитати «Пригоди Тома Сойєра» за умови, що той принесе йому чотири склянки гарбузового насіння. Хлопець потайки від мами бере його. Зустрівши жебраків, Михайлик половину цього насіння віддає маленькому хлопцю. Замість «Пригод…» Михайлик отримує від Юхрима Бабенка для читання казки, бо той приніс йому тільки дві склянки насіння. Дід зробив для онука вітряк. Мати висловлює подяку сину від жінки-жебрачки за насіння, увагу і доброту. 3. Початок літа. Михайлик вирушає до Якимівської загорожі нарвати черешень (це йому порадила Мар’яна) і попасти Обмінну. (Дід Дем’ян розповів, як він з дядьком Трохимом замість коня купив коняку, через що розсмішив усю родину.) Зустріч Михайлика з Любою, яка відкрила для хлопця таємниці природної краси. Родина була задоволена тим, що Михайлик приніс черешень. Михайлик вирушає з дідом на рибалку. Распродажа КОНФИСКАТА! Huawei P20 Pro за копейки! 4. Михайлику дуже хотілося віднайти книгу для читання. Він звертається до Мар’яни, щоб та до йому в цьому. Дівчина приводить хлопця до попа, який дає для читання книгу «Космографія». Михайлик намагається осмислити її, але йому це складно, оскільки книга має багато незрозумілих термінів, понять. Поп навмисно дав хлопцю таку книгу. Ніхто на селі Михайлику не міг розтлумачити її зміст. Тільки дядько Себастіян сказав: «…це книга про небо» — і порадив повернути цю книгу попу.
Відповідь:
Характеристика Славка Беркути:
Славко Беркта в 8 років був схожий на дошкільнятко, мав хворі ноги.Він приймав ліки, ходив на ковзанку, хоча часто відчував біль . Це заняття зміцнило його і частково загартувало його характер. Його батько вчив Славка до складних життєвих обставин.
Характеристика Юлька :
Позитивне Негативне
розумний гоноровий
відмінник ображає поранену сороку
має багату уяву самотній
гарно малює гордий
любить батька й матір зарозумілий
пишається батьком підступний
не дотримує слова.
Пояснення:
Алегорія – вираження понять абстрактного характеру в конкретному образі. Алегорія застосовується не тільки в літературі, а й в інших напрямках мистецтва, наприклад в скульптурі і живопису.
Метафора – це фігура мови, що має переносне значення. Метафора виникає на основі подібності предметів.
Різниця між алегорією і метафорою
Те й інше виразний засіб пов’язано з появою у свідомості людини асоціації, тобто деякої паралелі сказаного. Однак відмінність алегорії від метафори полягає в самій їх складності. Алегорія набагато багатше і повніше. Вона являє собою розгорнутий закінчений образ.
Сам розмір алегорії може бути невеликим. Так, фраза «прийшла осінь» нерідко тлумачиться як «наступила старість», а вираз «заросла доріжка» в деяких розмовних ситуаціях позначає «до колишнього немає повернення». Наочним прикладом алегоричного підходу є зображення правосуддя (абстрактного поняття) в конкретному образі жінки з вагами.
Алегорія також може бути дуже об’ємною і приймати вид цілого твору. Типовий приклад – байки. У них різні пороки втілюються в образах тварин: осел асоціюється з дурістю і впертістю, бабка – з неприпустимою безпечністю, заєць – з хвастощами і боягузтвом. Критиковані явища розкриваються у вчинках цих персонажів.
Алегорія зустрічається і в інших жанрах. Вона може бути застосована скрізь, де через образ, доступний простому розумінню, автор прагне найбільш повно зобразити будь-яке явище життя і висловити своє ставлення до нього.
Розглядаючи, в чому різниця між алегорією і метафорою, зауважимо, що остання за своєю суттю є лише порівняння. Але це порівняння є дуже чітким і ефектним, який змушує працювати уяву читача або слухача. Метафори будуються на схожості ознак і властивостей предметів – допитливий очей художника всюди зауважує загальні риси. Несподіванка і влучність таких зіставлень робить мову цікавою і особливо виразною.
Наприклад, під словами «залізний характер» мається на увазі велика сила волі, стійкість. Слово «залізний» тут виступає як метафора, заснована на схожості сильних рис характеру і міцності заліза. Ще один приклад: вираз «ліс задумався». У цьому випадку на неживий предмет переносяться здатності людини. Ліс в таких словах зображується принишклим, нерухомим, подібно комусь, зануреному в свої думки.
Метафора іноді уміщається в одному слові. Буває також, що автор, знаходячи цілий ряд споріднених явищ, висуває метафору у вигляді розгорнутої словесної конструкції. Тоді простий стилістичний прийом, який грає в тексті роль окремого елемента мови, перетворюється на потужне композиційний засіб. Часто така поширена метафора або кілька взаємопов’язаних метафоричних образів розглядаються як алегорія.
Объяснение: