Объяснение:
Читаючи повість Володимира Короленка “Сліпий музикант”, ми розуміємо, що є в житті цінності, які важливы для всіх і будуть такими завжди. Наприклад, щира дружба, любов, сім’я.
Саме співчуття та розуміння перетворили сліпого хлопчика Петруся, який майже не спілкувався з однолітками, на вірного друга. До та дружня підтримка з боку дядька до йому стати більш впевненим в собі, і ось юнак вже прагне вдосконалювати свій талант.
Дружба, кохання та створення сім’ї до Петру Попельському не тільки стати щасливою людиною, гармонійною особистістю, але й досягти успіху. Бо я вважаю, що, якщо б не Евеліна та дядько, Петрусь би виріс нещасною та невпевненою в собі людиною, яка страждає через свою сліпоту.
Людиною бути дуже складно, адже справжня людина повинна мати такі риси, як чесність, доброзичливість, добросовісність і відповідальність. Для того, щоб розуміти, наскільки ти хороша особистість, слід вміти бачити свої вчинки очима інших людей, слід замислюватися над тим, що ми робимо. Адже часто ми діємо, не розуміючи, які наслідки можуть бути від наших вчинків, а через деякий час нам доводиться шкодувати про скоєне. Крім того, бути людиною — це обов’язково мати мету в житті, друзів, родину.
саме вміння любити, щирість і людяність робить нас людьми. Досить часто саме кохання змушує нас стати кращими і змінитися. А якщо людина прагне стати кращою, змінитися, і у неї це виходить, вона вже тоді почуває себе щасливою. Але водночас ми повинні залишатися собою і не втрачати своєї особистості, власного обличчя. Тому не треба робити того, чого хочуть інші і так, як вони того бажають, хоча до порад оточуючих прислухатися варто.
Отже, щоб стати гідною людиною, недостатньо просто нею народитися. Треба постійно вдосконалюватися і працювати над собою. Бути справжньою людиною — це дуже складно й відповідально, і хоча ідеальним бути неможливо, до цього треба прагнути усе життя.
Объяснение:
Вiрш створений у формi звертання до юнака, який повинен стати дорослим, вiдчути вагу чоловiчих обов’язкiв та вiдповiдальностi, силу побратимства й мiцноï чоловiчоï дружби. У поезiï вiдчуваються бiблiйнi мотиви. Із самого початку читач стає ніби учасником аркана — гуцульського чоловічого танку, відчуває його енергетику, немов відбувається ритуал посвячення. Друга частина вірша по суті є алюзією. При першому прочитанні вірша не одразу впадає в око новозавітний мотив страждання Ісуса Христа як свідомий вибір ння ближніх, що вгадується в описі трагічної української історії, позначеної постійною необхідністю українського чоловіцтва виборювати державну незалежність. Міфологічний образ кола символізує у вірші вічність людського страждання, його циклічну повторюваність. Образ «аркану», «зчеплених рук», «чоловічого кола» пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому, життя чоловіка. І якщо коло символізує буття, то «чоловіче коло» може означати буття цілого людства. У цьому контексті іншого значення набувають слова: «…як тяжко почати і зупинити / цей танець…» Але спробувати варто «хоч раз», відчути всі випробування життя, «обхопивши руками плечі двох побратимів». Адже, справді, відчуваючи дружню підтримку, легше «не випасти із цього грішного світу». У кінці поезії Василь Герасим’юк вводить образ Христа: і виявляється, що танець аркан — то смерть на хресті між двома розбійниками (а не побратимами), і буття визначається «хрестом за плечима», який несе Месія до місця своєї страти.
Объяснение: