Цілителька лікувала людей
«Наділила Любаву доля хистом великим, вміла дівчина лікувати людей»
Безстрашна, смілива
«Підвела Любава голову, і не було на її лиці ні страху, ні відчаю»
Не погодилась допомагати чужинцям, ненависна до ворогів
«Не боюся я твоєї кари, а лікувати вас, чужинців, не буду! Ні тебе, ні твоїх васалів!»
Любить людей, співчутлива, готова допомагати
«Не так страшно Любаві помирати, як жаль їй людей»
Хвилюється про ближніх
«Хто ж лікуватиме їх, від хвороб рятуватиме?»
Любить природу, віддає їй свій хист до лікування
«Трави мої шовкові, квіти мої веселі, візьміть мою силу цілющу»
Готова до самопожертви, нескорена
«Беріть мою силу цілющу, бо мені вже нічого не тр
Соціально-психологічний роман — це один із різновидів романного жанру, в якому в складних, часто в екстремальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища. Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих, передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини!!
ответ: любимая книга Хейзел — "Царский недуг" — единственная книга вымышленного автора Питера Ван Хутена.
Цитаты из романа "Виноваты звёзды":
"Среди любимых у меня с большим отрывом лидирует «Царский недуг», но я не хочу говорить о ней людям. Иногда прочтешь книгу, и она наполняет тебя почти евангелическим пылом, так что ты проникаешься убеждением — рухнувший мир никогда не восстановится, пока все человечество ее не прочитает. Существуют произведения вроде «Царского недуга», о которых не хочется говорить вслух: это книги настолько особые, редкие и твои, что объявить о своих предпочтениях кажется предательством".
"Это даже не то чтобы блестяще написанное произведение. Просто автор, Питер ван Хутен, понимает меня до странности и невероятности. «Царский недуг» — моя книга, так же как мое тело — это мое тело, а мои мысли — это мои мысли".
"... я забралась под одеяло на кровать — двуспальную, с подушкой, одно из моих любимейших мест в мире — и в тысячный раз начала перечитывать «Царский недуг»".