Загальна інформація
"За сестрою" — історична пригодницька повість українського письменника Андрія Чайковського, написана ним 1907 року.
Видавництво Львів
Жанр
Героїко-романтична повість.
Тема
Вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.
Головна думка
Уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»); захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»); засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).
Проблематика
Порушені проблеми:
добра і зла
батьків і дітей
вірності та зради
чесності та підлості
доброти і жорстокості
віри та зневіри
життя і смерті
Герої твору
Головний герой: Павлусь. Другорядні герої: дід Андрій, батько Степан, мати Палажка, старший брат Петро, сестра Гануся, козаки Семен Непорадний, старий козак дід Панас, козацький сотник Андрій Недоля, козацький ватажок Остап Тріска, татарський невільник Остап Швидкий, харциз Карим, татарин Гусейн, татарський купець Сулейман-ефенді, син його Мустафа-ефенді, служник Ібрагім, старшина над конюхами Муйо, син татарського хана Мустафа-ага та його батько татарський хан Девлет-Гірей Ібрагім та інші.
Композиція твору
Експозиція
Розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.
Зав’язка
Напад на село татар.
Розвиток дії
Від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Гануся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.
Кульмінація
Очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.
Розв'язка
Девлет-Гірей знаходить Ганусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.
Назву «Сад Гетсиманський» було взято Іваном Багряним з Біблії. Сад Гетсиманський — місце, де Юда зрадив Христа. Зраджено було і головного героя твору Андрія Чумака. Він втік з табору, де знаходився за свої погляди, і повернувся додому на похорон батька. Але вдома він не встиг пробути і доби: до його хати приходять працівники НКВС і забирають Андрія з собою. По дорозі до в’язниці він помічає зміни рідного міста, де довго не був: кругом червоний колір, фарби облупилися. Колись цей колір був кольором революції, а тепер став кольором насильства і страху. Також він помічає зміни в обличчях людей. Люди «засмоктані, виснажені, обдерті. Зосереджені в собі, позначені тавром суворої професії». В’язниця знаходилась в Харкові на вулиці Раднаркомівській. Це велике місто теж змінилося, тепер Харків був «понурий, припорошений сажою і посипаний сміттям». Негативні враження Андрія доповнює зустріч з працівником НКВС товаришкою Нечаєвою. Нахабство, брутальні вислови з її вуст — все це не схоже на поведінку жінки, яка в уяві Андрія повинна бути лагідною та ніжною. Будинок управління НКВС називали «фабрика-кухня». Андрій чує, як працює конвеєр
«фабрики-кухні».