Йшов собі їжачок. Побачила його ворона, кинула в нього яблуко. Їжачок подивився на неї та й пішов далі.
Назустріч йому - мишеня, та й кинуло в нього зернятко. Їжачок підібрав зернятко і пішов собі далі.
Потім на дорозі зустрівся зайчик, він кинув в їжачка моркву. Їжачок взяв і її. Сумно стало їжачку, пішов він додому.
Настала люта зима. Ворона, мишеня та зайчик прийшли до їжачка просити чогось поїсти. Їжачок з радістю дав вороні яблуко, мишці - зернятко, а зайчику - моркву.
Тоді вони й зрозуміли, що їжачок - справжній друг.
Багатим хоче бути кожен із нас.Проте про яке багатство йде мова?Слідуючи афоризмам можна впевнено твердити,що чим більше людина розумніша,тим вона багатша.Нині,коли життя вносить свої корективи,людина повинна вміти розрізняти такі речі.Дійсно,бути багатим-це володіти усім тим,чого давно хотів,але будучи освіченою,людина з легкістю може досягнути найважливіших висот у її житті,які згодом буде називати щастям.Яскравим прикладом буде "Гобсек" Бальзака.Звичайна людина,яка наперекір людському сумлінню,звершивши зло,стала володарем безкінечного багатства.Звичайно,багатство для нас усіх є важливим,але не слід забувати про людяність.Звичайно,добре володіти чимось особливим,але тільки від самої людини залежить в чому вимірюється багатство мудрості.
Що таке щастя, кожен розуміє по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на до
Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він до мені порадою, він запропонує реальну до Не так багато треба нам у сучасному житті. У всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. А ось без спілкування людина жити не може.
Казка про їжачка та друзів
Йшов собі їжачок. Побачила його ворона, кинула в нього яблуко. Їжачок подивився на неї та й пішов далі.
Назустріч йому - мишеня, та й кинуло в нього зернятко. Їжачок підібрав зернятко і пішов собі далі.
Потім на дорозі зустрівся зайчик, він кинув в їжачка моркву. Їжачок взяв і її. Сумно стало їжачку, пішов він додому.
Настала люта зима. Ворона, мишеня та зайчик прийшли до їжачка просити чогось поїсти. Їжачок з радістю дав вороні яблуко, мишці - зернятко, а зайчику - моркву.
Тоді вони й зрозуміли, що їжачок - справжній друг.