Характеристика образа Ивана Силы из книги А. Гавроша "Невероятные приключения Ивана Силы"
Украина всегда славилась своими сильными людьми. Однако внезапно среди незаслуженно забытых силачей нашлась истинно прекрасная и обаятельный человек Иван Сила, настоящая фамилия которого Фрицак. А. Гаврош в своем произведении "Невероятные приключения Ивана Силы" попытался воссоздать образ знаменитого украинского силача и борца, был признан самым сильным человеком нашей планеты.
Иван воплощает себя черты благородного человека, что позволит заступиться за того, кто в этом нуждается. Так, находясь на вокзале, он вору, который показался ему немым мужа от публичного избиения. Конечно, вор впоследствии оказался совсем не немым, однако в таком поступке Иван показал свою добродушнисть.И очень обидно, когда рядом с благродство сосуществует ложь и жадность.
Иван Сила - сильная с детства человек. Так, отец отправил парня из дома, потому что семья была многочадная, а парень ел за четверых. Настолько талантлив от природы парень не смог не обратить на себя внимание выдающихся тренеров, Иоанн оказался среди чемпионов. Однако его заслуги еще в ежедневной работе. Никто не смогла бы достичь высот, если бы не тяжелая работа над собой и собственным телом.
Искренний, упорный и честный парень не раз попадал в странные и неприятные истории, однако каждый раз находил достойное решение каждой из своих проблем. А. Гаврош не нарушил закона жанра сказки, ведь в конце концов добро и благородство победило.
Объяснение:
Відповідь:
1. Їм жилося непогано, адже не було війн, і вже 8 років ніхто з них не здавав податки. Вони займалися власними справами, господарством, промислами.
2. Бо він хотів залишити слід в історії, як його попередники. Але побудова собору, яка так і не завершилась, не дала бажаного результату. А він марив війнами, походами.
3. Про це судити вкрай важко, адже відомо лише те, що він не довіряв Настасії престол (про це можна дізнатися з його розмов з Грицьком), а також йому було байдуже на її особисту думку. Проте вона була забезпечена усім, чим потрібно.
4. Він втомився від воєн, які не приносили жодного результату і навіть якихось благ, на кшталт землі
5. Ім'я Григорыя невипадкове, адже означаэ "той, хто не спить" - вын уособлюэ собою митців та їхні найкращі риси; князь - уособлення політичної системи, він такий самий, як його попередники та й нащадки. Жодної індивідуальності, сліпе наслідування традицій
6. Читав Біблію, молився, писав вірші. Розмовляв, а ще висаджував квіти та грядки. І пив вино разом з князем та пустельником, хоча йому й було всього 8 років.
7. Показати красу мистецтва та зміст поезій - вони не мали жодного негативного забарвлення, це були переважно твори пейзажної, інтимної та філософської лірики, без підтексту. Хіба що останній вірш про Юду та осику - символічний.
8. Він не витримав тиску влади, адже цей персонаж є уособленням митців періоду "розстріляного відродження", які якщо не помирали фізично, то помирали як митці, що скорившись тогочасному режимові, втрачали свободу слова та творчості
9. Не визнав, бо він такий самий, як і його попередники, князі, на портретах яких завжди присутні мухи - символ бруду та зла. Він виправдовується перед цими портретами, проте розуміє, що одного дракона була замало, а де їх взяти, щоб вистачило навіть "юродивом" - загадка.
Пояснення:
Якщо зерно посіяне з любов'ю, якщо за ним доглядали то і хліб буде духмяний
але якщо людям було начхати на зерно, вони за ним не доглядали, то і хліб буде таким.