Пропоную дібрати такі цитати до образу Марусі Богуславки:
1. Маруся є полонянкою: «Дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка».
2. Здатна на подвиг заради свого народу: «То буду я до темниці приходжати, Темницю відмикати, Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати».
3. Добра душа: «Ой, козаки, Ви, біднії невольники! Кажу я вам, добре дбайте, В городи християнські утікайте».
4. Пам’ть про батьків та рідну землю: «Та нехай мій батько добре дбає, Грунтів, великих маєтків нехай не збуває».
5. Не бажання повертатися додому: «Бо вже я потурчилась, побусурменилась, Для роскоші турецької, Для лакомства нещасного»
...Життя лиш доти має вартість,- говорив він частенько,- доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова - то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади...