Стефан.Гадалки.Напали татари. Тому що в неї волося золотисте,а ще бо вона постійно усміхалася,була "султаною усмішки,сміху,свята." Прибирати,допомагати іншим султанам,і вчитися.Кізляр-ага це був якби слуга Хуррем який їй допомагав.Він ще ніколи нікого красивішого за неї небачив.Вона стала його улюбленецею,жила в кімнаті,не як інші рабині,не прибирала,та султанам не допомагала.Султаном Сулейманом Пишним.Вона нагадувала йому, його матір Валіде Султан.Церкуву або притулок для українців викрадених. Відпустити тих українців яких султан тримав у полоні.Софіївська Церква / Мечеть,Афонська церква мені здається.Жінці неможна виходити із палацу,за законами заборонено,а особливо султані + обитель міг бути для чоловіків,куди жінкам неможна.Незнаю,що за ікона,але думаю, що Ікона Богоматері.Непам'ятаю цього точно.Кохання та Вірність своїй Католицькій вірі,оскільки батько настуні Священник.Хуррем із Сулейманом.Старця зустріла.Тюрбан - це "шапка " головний убір мусульман.Що таке " адамашок" і " рамена" незнаю,пошукай в десь сама .Івано-Франківськ.Батько Настуні священник.
Якою повинна бути сучасна дівчина? Привабливою, працьовитою, вихованою, розумною, щирою душею — ідеальною. Героїня твору І. Котляревського «Наталка Полтавка» є уособленням найкращих рис дівчат, стала ідеалом національного характеру, в якому гармонійно поєдналися зовнішня краса і багатий духовний світ. Перед нами — проста українська дівчина — трудівниця, яка жила на початку ХІХ ст. Наталка — добра, ввічлива та чесна дівчина. «Золото — не дівка! — кажуть про неї.— Окрім того що красива, розсудлива, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою… яка трудяща, себе і матір на світі держить». Чим це не ідеал для сучасної дівчини? Для неї, як для справжньої дівчини-українки, найбільше багатство — чесне ім’я. Коли Тетерваковський залицявся до неї, вона з гідністю відповідала: «Знайся кінь з конем, а віл з волом». Хоч возний і пан, але вона не хоче мати багатства без любові, для неї щастя — життя з коханим. «Бідність і багатство — єсть то Божа воля, з милим їх ділити — єсть щаслива доля»,— висловлюється героїня. Ніжна і щиро сором’язлива, вона впевнена в собі, це допомагає їй не занепасти духом при злиденному житті. Я захоплююсь незвичайною рішучістю і стійкістю героїні в боротьбі за своє щастя, коли доля зводить її з коханим Петром. Наталку не лякає людський осуд, вона залишається з людиною, яку кохає понад усе. Героїня ще не одне покоління читачів буде вчити доброчинності й непорушної відданості найвищим почуттям. Вона являє собою впевнення споконвічного жіночого ідеалу моїх співвітчизників, що ґрунтувався на святинях народної моралі. Минали десятиріччя, змінювався суспільний устрій життя, додавав нові риси до соціального обличчя жінки, проте в найістотнішому цей ідеал залишався без змін. Нам близький і дорогий образ жінки, багатої духовно, чесної, працьовитої і сердечної. З плином часу такі ідеали не старіють, бо вони — загальнолюдські і вічні, актуальні для будь-якої епохи. Саме такою має бути любляча дитина, сповнена глибокої поваги до батьків. Саме такою має бути жінка: порядною, працьовитою, розумною. Саме такою має бути наречена: щиро люблячою, вірною, ладною з гідністю відстояти своє кохання. Всі ці моральні якості втілив у своїй героїні І. Котляревський, подавши їх у сукупності з рисами чарівної зовнішньої краси Наталки — ще однією характеристикою народного ідеалу для сучасних українських дівчат.
закликання до богів, вірування в потойбічні містичні сили, воспівання пір року, надія на добру погоду