цитата Перед ними було чисте поле, а недалечке темний, запахущий ліс. Коли б їм у далось добігти до нього, то були б ніяка монгольська сила не здужала б їм тут нічого зробити.
Те, що люди різних професій не можуть обійтися один без одного, не потребує доказів. Це і так очевидно, бо теперь ніхто не робить чогось повністю, з початку до кінця. Наприклад, якщо фермер вирощує картоплю, він не виробляє добрива, які вносить у землю або трактори, на яких цю землю оре. Це роблять люди багатьох інших професій: технологи, інженери, робітники, тощо. Щоб будівельники могли будувати дома, для цього їм треба мати проект, який робить архітектор, будівельні матеріали, які виготовляються на різних підприємствах, техніку, яку зроблять на машинобудівному заводі. І так усюди: неможливо створити хоч щось самотужки, не використовуючи речей, виготовлених іншими.
Крім того, є професії, без яких суспільство не зможе існувати взагалі. Жодна людина, якою б здоровою вона б не була, не зможе обійтися без лікарів. Діти виростуть неуками, якщо не буде вчителів. Взагалі, кожна професія - як маленький шматочок великої головоломки-пазла, що є частинкою великої картини - сучасного суспільства.
Образ княгині Ярославни за своєю поетичною красою належить до найславетніших, пройнятих особливою ліричністю образів у світовій літературі. Нас приваблює чарівний образ жінки ,яка лине до свого чоловіка люблячим серцем, --княгині Ярославни. Вона --найчарівніший образ поеми " Слово о полку Ігоревім".Читаєш поему і ніби бачиш охоплену тугою жінку ,яка вдивляється вдалечінь у надії побачити коханого чоловіка. "Ярославна рано плаче в Путівлі на заборолі,примовляючи". Що ж примовляє вона, на що сподівається так щиро? На повернення князя. І звертається вірна дружина до вітру, до Дніпра -ріки, до сонця. Просить урятувати чоловіка й визволити його з біди. Скільки ми бачимо надії і справжнього кохання в її тужливих словах. Ярославна просто не уявляє собі життя без свого князя:"Загинув ладо... Я загину!" Звернення княгині до могутніх сил природи дуже зближують її плач з народними ліричними піснями.Сама Ярославна порівнюється із зозулею, чайкою-вдовицею, яка збирається летіти понад Доном , щоб власноруч урятувати князя. Княгиня виступає не тільки від себе й "жінок руських", а ніби від імені Руської землі.Закликання Ярославни не лишаються марними. І от уже тікає Ігор з полону разом з молодим половцем, тікає конем і пішки до річки Дінця. Донець допомагає йому, адже недарма Ярославна зверталася до стихій. Силою свого кохання вона врятувала князя. Образ Ярославни став символом усіх руських жінок, які роками чекали своїх чоловіків-воїнів, оберігаючи для них і своїх дітей родинне вогнище. Цей образ --величальний гімн моральній красі жінки. Образ Ярославни надихає й сучасних письменників на чудові рядки, адже ця руська князівна стала символом вірності й кохання , ніжності й мужності одночасно.
Відповідь:
лісу.
Пояснення:
цитата Перед ними було чисте поле, а недалечке темний, запахущий ліс. Коли б їм у далось добігти до нього, то були б ніяка монгольська сила не здужала б їм тут нічого зробити.