На мой взгляд, «смутный сон» Святослава имеет важное значение в понимании "Слова": вещее видение предрекает поражение Игорева войска и взятие в плен самого князя. Святославу снится, что его на «кровати тисовой» покрывали «черной пеленою» и поили синим отравленным вином, пророча беды и скорбь. Жемчужины, привидевшиеся во сне, — это слёзы русских жен, которые заголосят по всей Руси после неудачного похода Игоря. А вражеские колчаны, из которых их сыпали, указывают на причину поражения Игоря: окружённых воинов половцы обстреляли из луков. В конце сновидения Святослав видит „златоверхий“ терем без «конька», пророчащий ему скорую смерть. И завершает картину «вражий ворон», который, «предвещая горе», кричит над Плесенском.
Объяснение:
Думаю, у кожної людини є певна мета в житті. Поки ми маленькі, невеликі і наші мрії. Дитині хочеться нову красиву іграшку, як у вітрині магазину або у того хлопчика, або нове платтячко чи ляльку Барбі. Ми ростемо, і разом з нами зростають і наші бажання, прагнення, цілі. Один мріє розгадати таємниці Бермудського трикутника і знайти затонулу Атлантиду. Інший живе мрією створити унікальні ліки від усіх хвороб або еліксир вічної молодості, здоров’я і краси. Третій мріє про польоти у Всесвіті, зустрічі з позаземним розумом. Але рано чи пізно всі ми дорослішаємо і починаємо замислюватися про майбутню професію. І тут наші прагнення стають цілком визначеними і осмисленими. Хтось хоче стати геніальним програмістом, а фахівцем з комп’ютерних технологій, здійснити інформаційний прорив, створити програми, які до нього не зміг створити жодна людина. Хтось хоче стати лікарем, відомим хірургом, аби щодня рятувати від смерті та хвороб людей. А хтось хоче просто ростити хліб, щоб нагодувати всіх голодних. Чи Не правда, все це високі цілі, і якщо людина не відступиться, якщо він твердо вирішив йти до своєї мрії, він обов’язково залишить свій слід на землі. Не обов’язково його ім’я увійде в історію, але життя він проживе не даремно, приносячи радість і користь людям. Анатоль Франс сказав: «Мрія могутніше реальності. І чи може бути інакше, якщо сама вона вища реальність? Вона душа сущого». Сомерсет Моем заявляв, що, на відміну від існуючої думки про марність мрії, вона — «не відхід від дійсності, а засіб наблизитися до неї». Якщо б люди не уявляли собі своє майбутнє, не ставили перед собою чіткі завдання, що спонукало б їх до активної діяльності, до самого життя? Життя без мрії безбарвна, безрадісне і просто марна! Наявність певної мети, прагнення зробити щось конкретне, обов’язково значне і потрібне, підносить людину. Мрія, ідеал повинні бути у кожного. Наші мрії не завжди шикуються в чітку лінію, не завжди являють собою яскравий образ. Часто мрія буває бажанням досягти чогось великого, великого, світлого. Але як це зробити, ми не зовсім чітко і ясно уявляємо. Мова йде про мрії, які спонукають до дії. І вони, може бути, з часом стають більш зрозумілими і однозначними саме в результаті цих дій. Така мрія є і у мене. Не хочу сказати, що я не уявляю собі своє майбутнє. Уявляю. І мрію опанувати цікаву для мене професію. Я хочу стати юристом. Тому я вважаю, що можу зробити свою мрію реальною у наш час та не втратити свого я
1. Його мати - Мотря.
Чоловік Мотрі виявився «двужоном», і, коли покинув її вагітною та вернувся до першої жінки, Мотрю підняло на глум усе село. Вона й сама не знала, хто вона: чи заміжня покритка, чи невінчана вдова. Але згодом люди втомилися обговорювати Мотрю, і вона почала плекати щиру надію на сина.
2. Баба Оришка (бабуся Чіпки) — найтепліший Чіпчин спогад про дитинство. Вона була дитині єдиним порадником, добрим янголом і вихователем. Поки мати наймитувала, баба Оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками.