Питання №1 ?
Як називається цикл поезій Шевченка, написаних у 1847 році?
«Період заслання»
«Період трьох літ»
«Кобзар»
«В казематі»
Питання №2 ?
Яка ідея вірша «Ой три шляхи широкії…»?
роздум поета над важкою долею рідного краю
засудження влади, яка руйнує щастя українців
віра у неминучість відродження України
відтворення трагічного життя в Україні
Питання №3 ?
Яка лірика полягає в осмисленні змісту людського життя, проблем добра і зла?
громадянська
пейзажна
інтимна
філософська
Питання №4 ?
На чому побудований вірш «Мені однаково, чи буду…»?
порівнянні
перевтіленні
протиставленні
перебільшенні
Питання №5 ?
Т. Шевченко хотів, щоб батько з сином:
захищали рідний край від ворогів
оберігали традиції українців
допомагали знедоленим
молились за Вкраїну
Питання №6 ?
Про кого поет у творі «Мені однаково, чи буду…» зазначає: «його замучили колись»?
Самого себе
Борця за щасливе життя
Одного з видатних історичних осіб
В’язня Сибіру
Ми бачимо Захара Беркута уже дев'яностолітнім старцем, «сивим голубом», поважним вождем гірської громади. «Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».
Як прожив своє життя Беркут? Чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? Відповіддю можуть стати його слова: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим». Громада — ось що було найголовнішим у його житті. Бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. Повернувся Захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду сть і розум до йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. Талановитий ватажок розвиває зв'язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. Через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл.
Захар — батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. Усі вони шановані люди, гідні свого вітця.