.
.
.
.
Яким я бачу справжнього друга ? Перш за все він повинен бути доброзичливим , привітним , чуйним - адже людям так необхідні добро , безкорисливість , увага. Справжній друг повинен бути господарем свого слова , мати сучасні погляди на життя , вміти відстоювати свою точку зору. Ще я хочу , щоб людина, з якою я дружу , умів вести себе в суспільстві і завжди залишався самим собою. Я хочу , щоб він поважав людську особистість , а тому завжди був поблажливим , м'яким і поступливим . Якостей , якими повинен володіти справжній друг, дуже багато , але насамперед він повинен бути дійсно справжнім , а не підробленим. Справжній друг Того , який прийде на до завжди . Народна мудрість говорить: "Не май сто рублів , а май сто друзів " . І це так точно сказано! Адже людина , що не має друзів , як жебрак.
.
.
.
.
Не за что:) если что обращайся!!!
Я б не хотів би мати таке життя як у Павлуся , адже ти не побачиш світу не покохаєш якусь дівчину і взагалі не залишиш після себе ніякого сліду. Я не впевнений , що хочу бути таким як Павлусь. Чи
можна вважати щасливим того, чиє життя залежить від випадку, а сама
людина при цьому нічим не цікавиться, не докладає фізичних та душевних
зусиль для свого щастя, пливе течією, як осінній листок?
У творі Павлусь постає лінивим і наїдженем хлопцем . Його мама важала , що він буде щасливим коли він буде доглянутим і наїдженим .
Замість нього робили все наймити і також доглядали за ним . Він завжди спав на печі або під грушею. Ніколи не ходив не вечорниці і не працював . Потім йому парубки кинули хорта який перетворився на скарб. Він зрадів йому. І пізніше він зажив з дружиною і мав працьовитих дітей.
На мою думку це не щастя . Щастя це коли ти робиш добрі справи , маєш батьків і здійснює свої мрії.