Адже наскільки легше пройти, ніж вникати в проблеми або неприємності чужої людини. Адже дуже часто буває, що потрібно просто слово добре сказати або вислухати людину. Здавалося б дрібниця, але часом це рятує від самогубства або іншого необдуманого вчинку. І найбільше, на мою думку, в цій до потребують старше покоління і підлітки.
Старики, тому що зараз, вони по правді кажучи не потрібні нікому — ні сім’ї, ні державі. І згадують про них, або перед Днем Перемоги небудь перед виборами дають подарунки (подачки), отримують голосу і все.
Але старшим людям потрібна увага, маленьке але щодня, потрібно спілкування, потрібно співчуття. Не обов’язково гроші давати або подарунки (хоча це теж не завадить), а просто дати зрозуміти людині що він теж значимий, важливий і його мудрість-це життєвий досвід, який завжди знадобиться. Адже ще великий Лев Толстой казав, що милосердя полягає не стільки в речовий до скільки в духовній підтримці ближнього. Духовна ж підтримка перш за все не в засудженні ближнього, а в пошані його людської гідності.
Підліткам, я так вважаю, теж потрібне розуміння і підтримка. Вони ще не сформувалися як особистість, всередині киплять гормональні перебудови і що з ними буде далі — незрозуміло. Дуже важливо про це пам’ятати батькам і вчителям, адже незважаючи на всю крутизну і незалежність, всередині вони дуже вразливі і уразливі. І ще хочеться сказати що милосердю, неосудно, розумінню і співчуття потрібно вчити з дитинства і вчити особистим прикладом.
Адже якщо тато постійно поступається місцем у транспорті, допомагає сусідці донести сумки, дитина не залишиться осторонь. Він в майбутньому не пройде повз чужого горя і завжди постарається до будь то літня людина або травмовану тварину.
У житті трапляється всяке і кожен може потрапити у скрутне становище. Головне не дорікати і судити, а постаратися зрозуміти і сказати підбадьорюючі слово — ось це і буде милосердя, розуміння і співчуття тому, хто серцю милий.
Визначною особистістю, в пісенній культурі стоїть, Маруся Чурай. Багато пісень цієї, поетеси стали народними...Мабуть, немає українця, який не чув, би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.
Біографія Марусі Чурай суцільна загадка...документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору, наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала,.
Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в Григорія Бобренка та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала, свого коханого. Коли Гриць повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана– в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася, ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого.
Найвідоміші Марусі Чурай – це пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує, як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле, відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір, піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і, що вона «виплакала всі, очі».
Страждання, очікування, та переживання, дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина, порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного