Схожого у них те що обидві були вродливі, хоча авторка іноді глузливо описує зовнішність Рахіри. Спільного у них є також те, що вони палко кохали своїх суджених. Рахіра Саву, а Анна Михайла. Відмінним є їх ставлення до роботи, Анна хоч і наймичка, але дуже працелюбна: всі свої гроші вона віддавала старенькій мамі, а Рахіра була ледаркою, на що авторка наголошує багато разів із уст Івоніки і Марічки. Ще у них дуже різні характери. Рахіра була заздрісною і нечесною, на відміну від Анни, яка є втіленням доброти і безкорисливоссті.
Шановний климе , пише тобі пишу тобі цей лист , щоб хоч словом підтримати тебе. я дуже тобі співчуваю , ти переживав біль, страждання , голод ти все це пережив і в твій ще малий вік на твої тендітні плечі звалились тяжкості дорослого життя : і жити десь потрібно було , і щоб тепло було і прогодуватись потрібно і все це в такі важкі часи.. але не зважаючи на все це в тобі збереглись : чуйність , людяність іі доброта . а взаємоповага ? -- скажуть деякі , звичайно ! безпорадні люди у трагічній ситуації знаходять сили і можливості іншим .
Схарактеризувати Софійку з твору "Русалонька із 7-В" пропоную так: Софійка - звичайна дівчинка середнього шкільного віку. Вчиться Софія непогано, просте вона не є відмінницею. Стосунки з колективом у школі у неї теж посередні, вона не є лідером. Несподівано дівчина закохується у Вадима - самотнього багатого хлопця без опіки батьків, який виховується вулицею. Сашко - хлопець, що закоханий у неї, є для Софії "бомжиком". Тут проявляється її закомплексованість та небажання сприймати світ серцем. Софія бачить очима. Вадим краде та палить, проте дівчина на це не зважає. Вона свято вірить у їхнє кохання та майбутнє продовження. Наприкінці твору дівчина зрозуміла всю сутність Вадима, проте на чуйного та надійного Сашка її очі так і не розкрились. Тобто Софійка - це, насамперед, людина, з усіма її достоїнствами, вадами та недоліками.
Схожого у них те що обидві були вродливі, хоча авторка іноді глузливо описує зовнішність Рахіри. Спільного у них є також те, що вони палко кохали своїх суджених. Рахіра Саву, а Анна Михайла.
Відмінним є їх ставлення до роботи, Анна хоч і наймичка, але дуже працелюбна: всі свої гроші вона віддавала старенькій мамі, а Рахіра була ледаркою, на що авторка наголошує багато разів із уст Івоніки і Марічки.
Ще у них дуже різні характери. Рахіра була заздрісною і нечесною, на відміну від Анни, яка є втіленням доброти і безкорисливоссті.