Відповідь:
1. До пісень літнього циклу належать русальні та купальські. - вірю (русальні пісні співали на початку літа, купальські - на Свято Купала (7 липня)
2. Однаковий початок рядка називається рефреном. - не вірю (однаковий початок рядка називається анафора, а рефрен - це однаковий кінець рядка )
3. Зміст мотивів купальських пісень — це задобрення русалок. не вірю (зміст мотивів купальських пісень - мрії дівчат про заміжжя, ворожіння)
4. Купальські пісні належать до пісень зимового циклу. - не вірю (купальські пісні співали на Івана Купала - 7 липня, тобто влітку)
5. Купальські пісні співали на Зелені свята. - не вірю ( як кажуть - дивись вище)))
6. Купальські пісні співали в ніч із 6 на 7 липня. - вірю (знову пояснення дивись вище)
7. Купало — це міфічний персонаж, бог могутності природи, врожаю, злагоди й шлюбу. вірю ( Купало - це дійсно міфологічний персонаж, бог літнього сонця, покровитель шлюбу та кохання)
8. Русалки були добрими істотами, тому про них складали пісні. не вірю (на мій погляд, пісні складали не тому, що русалки добрі, а щоб задобрити злих русалок)
9. Обрядова поезія виникла після прийняття християнства. не вірю (після прийняття християнства у період супротиву людей новій вірі, як вихід з ситуації запропонували деякі язичницькі обряди зберегти)
10. Купальські пісні співали під час купання в річці чи озері. не вірю (для купальських пісень виділити окреме свято - Івана Купала, а не кожен день, коли хтось вирішив скупатися у озері чи річці)
11. Наші предки вважали, що обрядові пісні мають магічну силу. вірю (саме ця віра і дозволила цим пісням дожити до наших днів)
12. У русальних піснях ніколи не буває загадок. вірю (у русальних піснях є згадка про те, що самі русалки можуть загадувати загадки. але в піснях загадок не було)
Пояснення:
1. У творах цього періоду постали картини українського народного побуту, складні людські історії, зокрема жіночі.
2.Шевченко звернувся до композиційного прийому, тому що він дає змогу зобразити широку панораму Російської імперії, допомагає і розкриттю ідейно-тематичного змісту поеми, і жанровим особливостям, бо життя, змальоване у творі, дійсно нагадує сон, оскільки суперечите усім реаліям.
Назвав поему комедією, тому що в ній засуджується несправедливий лад виражений сатирою, гротеском, карикатурою а злою іронією.
3.Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвично смішним.
Гротесковим є й кінцевий епізод поеми, у якому від безглуздого крику царя провалюється під землю його челядь, без якої він стає жалюгідним, безсилим і смішним, саме в цей момент розкривається примарна сила царизму.
4.Образи – символи:
Сова– символ мудрості, істини.
Цар волі – узагальнений образ борців, носіїв провідних ідей;
рожеві квіти – безсмертні ідеї декабристів;
білі птахи -душі померлих на будівництві,
одна з пташок – Павло Полуботок;
5. У цій поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Поема Т. Шевченка «Кавказ» присвячена щирому другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями.
6. Ця поема звертання не тільки до сучасників поета. Це слово й до нас з вами. Він закликає до єднання, щоб усміхнулася наша заплакана мати Україна, обняла й благословила своїх дітей, із сьгоденними подіями це й зараз актуально.
ВІрш написано під безпосереднім враженням від звістки про смерть українського поета і драматурга І. П. Котляревського (1769—1838). У ньому відбилася висока оцінка молодим Шевченком творчості І. Котляревського, якого він підносить як національного і народного поета, співця України.