Ідея : у повісті “Інститутка” письменниця розкрила неспроможність кріпосництва як суспільного ладу, що несе трудівникам злидні, безчестя та моральні тортури. Марко вовчок обстоює демократичну ідею рішучої боротьби проти кріпосницького гноблення. Вона правдиво показала, що в народних глибинах зріють сили, здатні кардинальним змінити в країні суспільні обставини.
В творі висвітлюються наступні проблеми:
проблема жорстокості кріпосників; проблема важкого становища селян; проблема наростання протестних настроїв у селянському середовищі; проблема рекрутчини; проблема сімейно-побутових стосунків; проблема вибору житєвих цінностей.
Объяснение:
твір „Мріє, не зрадь” написаній у Грузії 1905 року. Вірш подається в тій частині 12-томника, що називається „Поза збірками”. Образ мрії персоніфікований, але, хоч він є таким від самого початку вірша, слід зазначити, що авторка опирається на усталену (широко вживану) структуру підміни я / в мені на я / ти, яку поети використовують як поетичну формулу жанру „розмови із музою”. Оптимізмом пройнятий вірш. Леся Українка протиставляє критерій краси критерію правди. Мотив вірша — поєднання слова зі служінням музі. Авторка спрямовує своє слово не на змалювання громадянської чи національної проблематики, вона начебто скидає з себе соціальну відповідальність. Письменниця хоче віддати всю себе музі. Іде туга за вимовленим, об'єктивним „певним” словом. Леся Українка намагається відірватися від заангажованого дискурсу.