У давні часи співалися трудові пісні, що виконувались у процесі праці, зокрема під час польових робіт; родинні, звичаєві, весняні, жниварські пісні, колядки і щедрівки.
Сьогодні, в час національного піднесення, відроджуються традиції, відроджується і народна пісня. З піснею народ жив, працював, любив, творив, з нею йшов і в інше життя, бо народна пісня — це вираження духовних цінностей людей.
Пісня! В ній найповніше виявилась душа народу. Народна пісня! Кого тільки ти не чарувала своєю неповторною красою. Минають віки, змінюються покоління, а народна пісня залишається, через усі поневіряння проносить вона свої чари, свою нев’янучу молодість.
Думи, як правило, видавалися разом з історичними піснями (в цьому напрямі вже створилась певна традиція), хоч відомі збірники і самих дум. В старих виданнях, а почасти і в радянських, думи і пісні друкувалися переважно окремими розділами.
Публікація народних дум та історичних пісень в одному збірникові, упорядкованому за історико-тематичним принципом, дає можливість прослідкувати, як багатовікова героїчна поезія українського народу відображає історичну дійсність. Виходячи з цього, упорядники й підготували збірник цих народних творів за таким принципом. Зразки дум та історичних пісень згруповано в збірнику за історико-тематичними розділами в двох частинах — дожовтневій і радянській; думи та пісні подано не окремо, а разом. Звичайно, здійснення такого типу видання зовсім не знімає необхідності видавати народні думи та історичні пісні окремими збірниками.
Народні думи та історичні пісні належать до найдорогоцінніших перлин поезії українського народу, є справжньою героїчною поезією українських трудящих мас. В цих народнопоетичних творах знайшли відображення події вітчизняної історії, характер українського народу, його працьовитість, безмежна відданість батьківщині, волелюбність, мужність і стійкість у боротьбі проти соціального і національного гніту, вірність братньому союзові і нерозривній дружбі з великим російським народом і всіма народами нашої Вітчизни. В думах та історичних піснях оспівано всесвітньо-історичні завоювання Великої Жовтневої соціалістичної революції, торжество перемоги соціалізму в нашій країні, успіхи трудящих СРСР у справі побудови комуністичного суспільства, здобуті під керівництвом Комуністичної партії Радянського Союзу.
Характерною особливістю народних дум та історичних пісень є їх сюжетність, насиченість розповідними елементами, хоч у них наявні і ліричні відступи. Тому думи та історичні пісні є героїчними епічними і епіко-ліричними народними пісенно-музичними творами, в яких оспівано невідомих з історії (епічних) або відомих народних героїв, змальовано визначні моменти в житті народу.
У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості.
Уже в перше видання "Кобзаря" (1840) увійшла одна з найкращих його балад "Тополя". Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув.
Без милого скрізь могила...
А серденько б'ється.
Мати ж дівчини наполягала на одруженні її зі старим багатим нелюбим чоловіком. І дівчина звертається по до до ворожки й дістає зілля, яке перетворює її на тополю.
Зілля дива наробило —
Тополею стала.
Все це, звичайно, фантастичне. Тут у баладі відбиті первісні вірування людей у можливість переселення душі людини в рослину. Фантастичними у баладі є також розмова дівчини з тополею, чудотворне зілля.
Але, крім фантастичного, ми можемо побачити у баладі й реальне. Молодий поет уже в ранній своїй творчості виявив високу художню майстерність. Наприклад, тонке змалювання автором картин природи, що тісно пов'язане з життям героїні. З великою художньою силою вдалося Шевченкові передати красу вірності, невмирущості справжнього кохання, світлі й благородні людські почуття. Досить правдиво, реалістично змальовує автор твору образ матері, яка хоче видати доньку заміж за нелюба. У баладі яскраво звучить протест проти одруження зі старим та багатим.