1)михайлик - головний герой твору, бідний сільський хлопчик. 2) Портрет і зовнішність героя. 3 ) риси характеру: а) чемний; б)добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий; е) цілеспрямований; є)допитливий; 4) Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в)пізнати світ; г)читання книг та написання власних творів. 5) Михайлик та інші герої твору. 6) Значення образу Михайлика.
«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
Мар’яна —> Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!» 1.2.
Відповідь:
Мова йде про Мирославу - дочку Тугара Вовка.
Прибувши до тухольців, вона повідомила їм кілька новин. Про те, що на Тухлю йде монгольське військо. Про те, що Максим Беркут живий, але в монгольському полоні. Про те, що Тугар Вовк зрадник і перейшов на бік монголів. А також передала слова Максима, щоб тухольці не зупиняли монгольське військо перед селом, а вивезли все, що можна з села, впустили в пусте село ворогів, замкнули їх тут між гір в кільце і знищили або виморили голодом.
Пояснення: цитати
«Я спішила звістити вас, що монголи надходять, перед вечером будуть тут, то щоб ви приготовилися, як їх приняти».
«— Позволь, чесний батьку,—заговорила вона тремтячим з внутрішнього зворушення голосом,— сказати поперед усього, що син твій живий і здоров». «….Твій син у монгольській неволі».
«— …. Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи... зрадив... свій край і пристав... у службу монголів».
«— Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити і вирубати до остатнього, а коли ні, то виморити голодом».