Хех знайомий творик))) Усі ми - люди. У кожної людини є місце де він народився, виріс і вперше побачив світ. Це місце - твоя Батьківщина. Ти приходиш сюди, і бачиш рідну хату, де колись ступив перші кроки, рідну неньку, яка зодягала тебе маленького і шкодувала, коли ти десь оступився. Усе тут рідне: і земля, і квітник коло хати, і ослінчик на якому завжди сидів дідусь, і навіть криничка з якої мама витягала воду. Саме тут зустрічаєш своїх рідних і знайомих людей, яких довгий час не бачив. І ми знаємо, що це купити неможливо. Багато людей нині призирливо відносяться до сіл, приховуючи, що самі родом звідти. Цього робити - не можна! Бо твоє село - це і є твоя батьківщина. тут твоє коріння і те місце, де тебе вигодували і виростили таким, який ти є зараз. Моя Батьківщина - Україна! І я пишаюсь цим!
Образи Митька і Сергійка – героїв повісті «Митькозаври з Юрківки»Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчилип’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завданнязібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшливдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбомстарший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на двадні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителькаще довго згадувала цей випадок.У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник.
Усі ми - люди. У кожної людини є місце де він народився, виріс і вперше побачив світ. Це місце - твоя Батьківщина.
Ти приходиш сюди, і бачиш рідну хату, де колись ступив перші кроки, рідну неньку, яка зодягала тебе маленького і шкодувала, коли ти десь оступився. Усе тут рідне: і земля, і квітник коло хати, і ослінчик на якому завжди сидів дідусь, і навіть криничка з якої мама витягала воду. Саме тут зустрічаєш своїх рідних і знайомих людей, яких довгий час не бачив. І ми знаємо, що це купити неможливо.
Багато людей нині призирливо відносяться до сіл, приховуючи, що самі родом звідти. Цього робити - не можна! Бо твоє село - це і є твоя батьківщина. тут твоє коріння і те місце, де тебе вигодували і виростили таким, який ти є зараз.
Моя Батьківщина - Україна! І я пишаюсь цим!