1)Людяним потрібно бути, щоб тебе поважали люди.
2)Людяним потрібно бути, щоб не виділятися із сірої маси в якій все робиться по уставленим моральним законам.
3)Людяним потрібно бути, щоб бути вихованим.
4)Людяним потрібно бути, щоб бути морально і духовно вихованим.
5)Людяним потрібно бути, щоб люди також відносилися до тебе по-людьськи.
6)Людяним потрібно бути, щоб мати гарне виховання.
7)Людяним потрібно бути, щоб допомагати нужденим.
8)Людяним потрібно бути, щоб рідні та близкі люди бачили в тобі дорослу і духовно свормовану особистість.
9)Людяним потрібно бути, щоб творити добро.
10)Людяним потрібно бути, щоб готуватися до дорослого життя.
Івоніка.
"...очі Івоніки були дзеркалом самої доброти серця й чесноти..."
"Його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"
"Гарна була земля.
...
Івоніка любив її. Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
Марічка.
"...погляд у Марійки м'який, звичайно глибокий і зажурений, в усміху несказанно лагідний і гарний..."
"Одначе її тонке, ніжне обличчя з ясними лагідними очима усмиряло враження її занедбаного вигляду."
"Була се слабосильна, ще доволі молода жінка з ніжними рисами обличчя, на якім за першим поглядом було пізнати, що тяжка, ненастанна праця й жура, що гнітила її, надали її п'ятно старості."
Докія.
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом."
"...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."