М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Зростанню Шевченка- митця сприяло все, окрім
А навчання в Академії мистецтв
Б відвідування музеїв і театрів
В вивчення французької мови; читання книг з мистецтва, історії, анатомії
Г перебування в дяка П. Богорського
2.Із вироку Шевченка найбільше обурило
А заслання в Оренбурзький окремий корпус
Б заборона писати й малювати
В муштра на плацу
Г постійний нагляд унтерів та офіцерів
3.Із якого року в Україні присуджують премію імені Т. Шевченка?
А 1860 р. Б 1960 р.
В 1962 р. Г 1964 р.
4. Поезія Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...» написана в
А 1845 Б 1850
В 1847 Г 1857 5.Провідний мотив вірша “Думи мої, думи
мої”
А прохання до душ прилетіти “з-за Дніпра широкого в степ”
Б творчість – єдина втіха на засланні
В сум за рідним краєм
Г співставлення долі киргизів та українців
6. Звертаючись до дум у вірші “Думи мої, думи мої”, поет просить їх
А не кидати його Б принести волю народу
В захистити від лихої години Г розвеселити засмучених
7. Три шляхи широкії в однойменному творі
А переплелися між собою Б розбіглися в усі боки
В докупи зійшлися
Г символізують щасливу долю братів
8. Яке словосполучення не згадується у вірші “Ой три шляхи широкії”
А три життя Б три ясени
В три брати Г три явори
9. Вірш “Мені однаково” належить до
А інтимної лірики Б пейзажної лірики
В громадської лірики Г філософської лірики
10. Поетові однаковісінько у вірші “Мені однаково”, чи
А його шануватимуть Б хто згадає, чи забуде
В пам’ятатимуть його твори Г Україну присплять лукаві
11. Поезія “Мені однаково” закінчується рядками
А “Мені однаково, чи буду” Б “Та не однаково мені”
В “Однаковісінько мені…” Г “Ох, не однаково мені”
12. Із якого вірша рядки “Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята”?
А “Думи мої, думи мої” Б “Садок вишневий коло хати”
В “Ой три шляхи широкії” Г “Мені однаково”

👇
Ответ:
olyascochilyas
olyascochilyas
11.09.2021

1. Зростанню Шевченка- митця сприяло все, окрім

Г перебування в дяка П. Богорського

2.Із вироку Шевченка найбільше обурило

Б заборона писати й малювати

3.Із якого року в Україні присуджують премію імені Т. Шевченка?

В 1962 р.

4. Поезія Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...» написана в

1840

5.Провідний мотив вірша “Думи мої, думи  мої”

В сум за рідним краєм

6. Звертаючись до дум у вірші “Думи мої, думи мої”, поет просить їх

Б принести волю народу

7. Три шляхи широкії в однойменному творі

В докупи зійшлися

8. Яке словосполучення не згадується у вірші “Ой три шляхи широкії”

А три життя

9. Вірш “Мені однаково” належить до

В громадської лірики

10. Поетові однаковісінько у вірші “Мені однаково”, чи

Б хто згадає, чи забуде

11. Поезія “Мені однаково” закінчується рядками

Г “Ох, не однаково мені”

12. Із якого вірша рядки “Прилітайте, сизокрилі мої голуб’ята”?

А “Думи мої, думи мої”

4,5(44 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
varksen
varksen
11.09.2021

1 Б

Объяснение:

Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років

і сучасників

4,8(99 оценок)
Ответ:
PomogiSPb
PomogiSPb
11.09.2021
Головними роздумами Г.Сковороди як творчої особистості були роздуми про щастя людини і шляхи його досягнення. Ними сповнена вся його творчість. «Як хочеш бути щасливим, не шукай свого щастя за морями… не мандруй по Єрусалимах», бо, як вважав Г. Сковорода, воно не тільки поруч з тобою, воно «всередині тебе»: «У твоєму чистому серці, у твоїй чесній душі, що живе за законами Божими і велінням Божим». 

Ця думка повторюється у найрізноманітніших варіаціях, сентенціях, біблійних тезах, але найлаконічніше вона передана в формулі: «Щастие твоє, и мир твой, и рай твой, и Бог твой внутрь тебе єсть». Досягти щастя — означає прислухатися до свого внутрішнього голосу, вислухати себе, тобто сповна увійти «в храм свій», жити в гармонії з природою, з Богом, бо тільки це приносить щастя, це передбачено тобі «блаженною натурою». 

Все, що потрібно людині, сили, які тримають її на світі, протистоять злу, вона має в собі від природи. Треба лише все те пізнати, відкрити в собі й використати на благо. 

Основою щастя, як вважав Сковорода, є «сродна праця», тобто та, до якої людина має природний нахил і здібності. Представляючи світогляд українців як трудового хліборобського роду, він, природно, почерпнув з народної мудрості здоровий погляд на працю як джерело життя. Від народу перейняв він і думку про те, що виховання мусить здійснюватися за принципом «вродженості», доречності для тої чи іншої людини. 

Адже ж маємо у скарбниці народної мудрості безліч висловів, у яких передається багатовіковий досвід і погляди на працю та виховання: «Знай щвець своє шевство, а в кравецтво не мішайся», «Вовка в плуг, а він у луг», «Сісти на свого коня». У народній фразеології немає дошкульніших оцінок, ніж на адресу тих, хто займається не своїм, хто приміряє на себе чужий кожух: «як корові сідло», «як зайцеві бубон», «як свині налитники» тощо. 

Це здоровий народний сміх послужив джерелом висміювання, осуду та оцінки відповідних людських вад і в байках Г.Сковороди. Окремі з названих прислів’їв він використав або як висхідну тезу для розгортання сюжету байки, або ж як сентенцію в моралі. Проте усе, запозичене як з народної скарбниці, так і з світового літературного досвіду (байок Езопа, Лафонтена), зазнавало у творчості Сковороди змін, переплавлялося в горнилі його непересічного таланту. 

«Сродна праця» приносить щастя, додає сил, «потрібне робить неважким, важке — непотрібним», бо ж з людиною Бог. Під покровом «блаженної натури» людині небагато треба докласти зусиль для щастя. Слід лише пізнати себе, а пізнавши, бути діяльною, бо «сродность трудолюбієм утверждається». До того ж неварто потерпати, що Бог одному дав мале, а другому — велике, бо «без сродности все ничто». 

Вчення Г.Сковороди про шляхи досягнення людиною щастя, хоч і приваблювало своєю мудрістю, було утопічним. Адже йшлося в ньому про природну, а не про суспільну людину. Людина ж поза громадою, поза суспільством, яке часто диктує свої умови, — немислима. Однак учення Сковороди спонукає до роздумів: чи варте чогось те суспільство, яке не цінує в людині вроджених здібностей, не дає їй змоги розкрити себе, реалізувати їх сповна?
4,6(29 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ