Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.
Будучи с на одном из интервью как ему удалось добиться таких высот в культуризме и в актерской карьере, Арнольд Шварценеггер ответил одним словом — «Действуй». Любое успешное предприятие всегда начинается с идеи. И только человеческое стремление воплотить идею в жизнь ей превратиться в реальность. Идея сама по себе может дать временное ощущение вдохновения, но сильная мотивированность это то, что проведёт тебя через все препятствия на пути к цели.Найди время, чтобы подумать о целях, которые ты поставил перед собой. Насколько сильно ты намерен достигнуть их? В каком случае ты бы отступился от своих целей? А что если бы ты значительно повысил свою мотивацию в их достижении? Что если ты настолько сильно хочешь их достигнуть, что абсолютно уверен в том, что никогда и ни при каких условиях не отступишь? Когда ты на сто процентов намерен достичь своих целей, ты двигаешься от надежды к полному осмыслению своих планов. Если ты чего-то чертовски сильно хочешь добиться, то отступление даже не рассматривается как вариант развития событий. Ты в любом случае найдешь достичь цели, и заплатишь ту цену, которая будет необходима.Людей, которые сильно хотят добиться своих целей часто называют сильно-мотивированными. Но неужели это качество зарезервировано только за немногими избранными? Конечно нет. При правильном подходе любой сможет развить в себе сильную мотивацию и придти к состоянию настолько сильной приверженности достижению своих целей, что успех будет так-же неотвратим как восход солнца.Итак, как развить в себе сильную мотивацию? Начнем с того, чтобы изменить окружающую обстановку таким образом, чтобы она превозмогать сомнения. Если ты сделаешь это правильно, то ты сформируешь позитивную обратную связь, так, что твоя мотивация будет увеличиваться день ото дня.
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.