готово
Объяснение:
Шевченківський словник (т. ІІ, стор. 191) у статті «Садок вишневий коло хати» пише, що «сила емоційного впливу твору – в природності й рельєфності малюнка, в його світлому, життєствердному настрої». Але й «емоційність», і «настрій» є речами ефемерними, а отже, й украй ненадійними. Та й «життєствердність» є сутністю кожного твору мистецтва. Бо все, що робить митець, це творить (а значить ¬– стверджує) «власний» світ із «підручного» матеріалу.
Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова, й словосполучення «садок вишневий» є таким самим стереотипом українства, як і «гречкосії», «моя хата скраю» чи «хитрий хохол». «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом. Але популярність має й свої недоліки. Обидва вірші є набагато ґрунтовнішими й цікавішими, ніж те, як ми їх дуже часто трактуємо.