Я знав від друзів по роботі, що цей директор — кар'єрист На підлабузницькій підлоті Надвидатний розвинув хист. Вмостившись вигідно за «пультом», Він діяв методом старим: Служив лиш культикам і культам І їхнім дамам дорогим. Він по шкалі номенклатурній, Що склалась в культовій порі, Містив одних в тісні конури, Других — у люкси нагорі... — Ну що ви! Всяке є насіння І всякий сорт працівників. А ви ж — начальник управління Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон, Там і він, як Ціцерон. Лиш підійде до контори — Клич негайно всіх на збори! ...Трішки щось про Занзібар, Кілька слів про чорний пар. Знов торкнеться, після зябу, Міжнародного масштабу... А на той, он, ХТЗ, Що не оре й не везе, А стоїть з обдертим боком, Він не кине навіть оком. Кожним словом — дзень та брень, Не цікавиться лишень, Чи тут мають трактористи Де спочити і поїсти.
"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
Я знав від друзів по роботі,
що цей директор — кар'єрист
На підлабузницькій підлоті
Надвидатний розвинув хист.
Вмостившись вигідно за «пультом»,
Він діяв методом старим:
Служив лиш культикам і культам
І їхнім дамам дорогим.
Він по шкалі номенклатурній,
Що склалась в культовій порі,
Містив одних в тісні конури,
Других — у люкси нагорі...
— Ну що ви! Всяке є насіння
І всякий сорт працівників.
А ви ж — начальник управління
Всіх українських вітряків!..
2.Де трибуна, мікрофон,
Там і він, як Ціцерон.
Лиш підійде до контори
— Клич негайно всіх на збори!
...Трішки щось про Занзібар,
Кілька слів про чорний пар.
Знов торкнеться, після зябу,
Міжнародного масштабу...
А на той, он, ХТЗ,
Що не оре й не везе,
А стоїть з обдертим боком,
Він не кине навіть оком.
Кожним словом — дзень та брень,
Не цікавиться лишень,
Чи тут мають трактористи
Де спочити і поїсти.