Мій дім-це моя фортеця. Це використовують в багатьох прислів'ях, піснях, віршах, картинах. Коли ти не бажаєш жити за правилами сім'ї. Але, ставши дорослим, ти розумієш, що ці правила тобі потрібні. Це правила твоєї домівки, твоєї родини. У кожній сім'ї мають місце існування ті чи інші правила, свої традиції. Ти дорослішаєш, біля своїх батьків, брата, сестри, з їхньою поміччю ти отримуєш нове бачення про світ, по-новому сприймаєш все, що відбувається. Бачиш першу мамину усмішку, яка приносить тобі щастя. У сім'ї, ти, любиш і ненавидиш і так постійно. Коли стаєш підлітком починаєш не любити, старшого брата або сестру. Минає півроку, і все знову по-старому. Ти знову їх любиш і скрізь і завжди з ними. Потім через пару років ти йдеш зі свого будинку там де ти виріс. І, здається, ти радий цьому. Але проходить рік, два і все ж тебе знову, як магнітом тягне в той будинок, до батьків. Де ти жив до цього і де ти виріс, але змінити вже нічого не можливо. Таксамо і в Клима він дуже хотів побачити батьків, які були в Єгипті. Він за ним сумував так як ми сумуємо за своїми близькими. Але з однієї сторони він був сердитий на них.
Мне купили хомяка.Назвали его Пух Я была очень счастлива.У Пуха коротенькая шерстка коричневого цвета с черными полосками. Мордочка черная,а глазки карие.Кончики лапок и грудь белые,а хвостик едва виден.Пух спит в своём домике который находится в его клетке.Кормлю его кормом специальным,морковкой,капустой.Пух очень потешный за ним интересно наблюдать особено когда он играет в клктке.Я очень люблю своего хомяка.