Фольклор українського народу є дуже цінним скарбом. Він формувався на протязі багатьох століть і об"єднує часи Київської Русі з сьогоденням. Долаючи різні перешкоди на своєму шляху фольклор видозмінювався і набував різних жанрових втілень. Занурившись у історію ми можемо знайти славетні думи, які звеличували переможців; повчання, що не втратили актуальності до сьогодня; легенди, балади, казки і багато чого іншого.
Фольклор втілює велику цінність ще тому, що найкращі твори великих поетів взяті зі скарбниці творчості народу, незмірно глибокої, різноманітної, чистої і мудрої. На основі фольклорних творів на українських землях формувалися і розросталися театри, пісенні твори і навіть художне мистецтво.
Своє ставлення до фольклору у своїх роздумах втілив великий філософ Григорій Сковорода, під час навчання він радив учням обов’язково вивчати усну народну творчість, яка найповніше зберігає скарби народної мудрості. Він наголошував на тому, що лише та людина має право на пошану, що не забува славетного походження свого і може почерпнути для себе всю розмаїтість думок народного мистецтва, зрошеного кровю і слізьми українського народу.
Я вважаю, що людина знаюча свою історію і фольклор заслуговує називатися справжнім патріотом. І що саме велике багатство знаходиться не в самомій усній народній творчості, а в тому що ця творчість зворушила у серці людини.
Объяснение:
7 серпня 1819 Народився в містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області) в родинізаможного козака. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії.
1836 закінчив п’ять класів Новгород-Сіверської гімназії
1839—1840 навчався на філософському та юридичному факультетах Київського університету, але не закінчив його
1841 прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий»
1841-1845 викладав російську словесність у Луцькій, Київській, Рівненській та Петербурзькій гімназіях. Підтримував діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
1845 Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник», письменник здобуває визнання громадськості.
22 січня 1847 Побрався з Олександрою Михайлівною Білозерською.Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона — Тарас Шевченко.
квітень 1847 у Варшаві, де за відрядженням Петербузької Академії вивчав слов’янські мови та культури, письменник був заарештований у справі Кирило-Мефодіївського братства і висланий спочатку до Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися.
1847—1850 Куліш перебував на засланні, працював державним службовцем.
1851 повернувся до Петербурга, працював урядовцем у Міністерстві державного майна.
1852 «История Ульяны Терентьевны»,«Яков Яковлевич»
1856 «Феклуша»
1856 — 1857 З’являється двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення.«Чорна рада»,«Граматка», «Народні оповідання».
1862 Куліш укладає свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми», що виходить у Петербурзі.
1864 — 1868 Жив у Варшаві.
з 1871 Живе у Відні.
1873 Живе у Петербурзі.Він готує тритомне дослідження «История воссоединения Руси», в якому прагне документально підтвердити ідею історичної згубності народно-визвольних рухів і піднести культуротворчу місію польської шляхти, ополяченого українського панства і російського царизму в Україні.
1882 виходить збірка «Хуторна поезія». Наступного року Куліш відійшов від громадської діяльності й, усамітнившись у маєтку дружини на хуторі Мотронівка (тепер у складі є Оленівка Чернігівської області), присвятив себе літературній та науковій праці.
1883 Поема «Магомет і Хадиза», збірка поезій «Дзвін»
1884 Драма у віршах «Байда, князь Вишневецький»
14 лютого
1897 Помер на хуторі Моторнівка