1)- Чому автор згадує про війну між Білою та Червоною Трояндами, яка, до речі, сталася у XV столітті? 2)- Що автор повідомляє про історичну ситуацію? Який історичний конфлікт визначив подальшу долю Англії та її народу?
Письменниця почала працювати над повістю «земля» 1895 р. твір було завершено в 1901 році, а в 1902 році вперше надруковано в журналі «літературно-науковий вістник», т. xviii, кн. 4-6. того ж року книга вийшла окремим виданням у львові. за життя авторки повість видавалася ще й у коломиї (1913), лейпцігу, києві (1919), а також у радянській україні (у 1926, 1929, 1940 роках). свою повість авторка присвятила батькові юліанові я. кобилянському. перша частина складається з 32 розділів. роботу над другою частиною повісті в силу багатьох причин письменниці довелось припинити. в основу повісті лягла подія, що сталася восени в 1894 році в селі димці (тепер глибоцький район, чернівецької області), де син селянина убив свого старшого брата, щоб самому дістати в спадщину батькову землю. прототипами героїв повісті стали члени родини костянтина жижияна — михайло і сава (у повісті — федорчуки). сава жижиян згодом емігрував до канади, де й помер. прототипом рахіри стала маріука магас. анна списана з наймички кобилянських.
Пропоную вам розгадати загадку : «Вона немає ціни. Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона продовжується одну мить, пам’ять же про неї часто зберігається надовго. Немає таких багатих, які могли б прожити без неї, і немає таких бідних, які б не стали багатші її милістю. Разом з цим її не можна купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе ніякої користі, якщо тільки не буде йти від чистого серця».
Так що ж це? Звичайно ж, посмішка! Тож поговоримо про посмішку.
Вчинки красномовніші за слова, а посмішка означає: «Ви мені подобаєтесь. Ви робите мене щасливим. Я радий вас бачити». Я кажу про справжню щиру посмішку — посмішку, сповнену сердечної доброти, що йде з глибини душі, посмішку, яка високо цінується в людських стосунках.
Що можна порадити, якщо ви не відчуваєте бажання посміхатись? Спробуйте змусити себе: якщо ви наодинці, наспівуйте якусь веселу пісеньку, згадуйте приємні хвилини вашого життя, коли ви чудово повеселилися у товариша на іменинах, коли ви добре відповідали біля дошки і одержали заслужену гарну оцінку, коли вам посміхнулася дівчина, яка вам симпатична, і погодилася піти з вами в кіно. Поводьтеся так, як ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя!
Щоразу, коли виходите з дому, наберіть бадьорого вигляду, високо підніміть голову, ніби вона увінчана короною, дихайте на повні груди, «пийте» сонячне світло, вітайте посмішкою ваших друзів. Намагайтеся зосередитися на думці про те, що вам хотілося б здійснити, намалюйте в своїй уяві образ симпатичної і достойної людини, якою вам хотілося б стати. Підтримуваний вашою думкою, він буде щохвилини перетворювати вас саме в таку особистість!
Посміхайтеся! І люди, зігріті вашою посмішкою, будуть тягнутися до вас!
Посміхайтеся! І ваша посмішка створить щастя у вашому домі, атмосферу доброзичливості в спілкуванні.
Тільки ця посмішка має йти від чистого серця, тоді ви станете багатші з її милості. Адже, якщо ви здатні завжди посміхатися життю, життя завжди посміхнеться вам!
