1) під час 2 світової війни
На березі десни
2)Я хотів спитать вас, хоча про вас і пишуть у всіх газетах і на зборах говорять як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові, так от, звідки воно у вас береться, оте все, що говорять, і самі ми знаємо, що ви з любого пекла виходите переможцем, так от, що ви є така за людина, скажіть нам неофіціально, так, ніби ми і не на війні зовсім. Де ваш не бойовий, а, так би мовити, внутрішній секрет? Чи, може, я не так висловився, пробачте.
3)Війну і як вони тоді виживали як тоді розверталися події його життя
Це відповідь на перше.(ЦЕ НЕ ПИШИ)
Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і вчитель. Його ім’я — Лесь Кур бас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів — друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів — «Молодого театру» і «Березоля», постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя, який подарував світовій художній культурі дивовижну за своєю оригінальністю систему — систему Курбаса
Подробнее - на -
Объяснение:
Козацький нащадок
«Жив славний козацький рід Судаків»
Мрійливий, вміє фантазувати
«Снилися відтак бої з татарвою, широкий степ, і він мріяв усе про те, коли то й він підросте та стане славним козаком»
Вміє слухати
«Діти слухали залюбки оповідань дідуся»
Завзятий
«Вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача»
Бешкетник
«В такім молодечім пориві робив він не одне таке, за що хотіли його батьки покарати»
Люблячий брат, сердечний
«З цього завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло і, здасться, не було нічого такого, чого б не зробив Павлусь для Ганнусі»
Готовий дати відсіч кривднику, запальний
«Не зачіпай Гані, - говорив Павлусь, - ніхто не сміє її торкнути, а то поб'ю...».
«Павлусів противник був старший і дужчий»
Ділиться своїми навиками, доброзичливий
«Він її вчив потай діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь усе говорив, що це не жіноче, а козацьке діло»
Виріс у батьківській турботі
«Павлусеві приходило на гадку забрати Ганю, скочити в город та сховатися в бур'ян. Та йому здавалося, що за плечима тата й діда безпечніше».
Не виказує свого страху
«Дрижачи із страху, він голубив і заспокоював сестру»
Хоробрий, самовідданий
«У розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що татарин аж засичав з болю».
«Павлусь втратив пам'ять і впав на землю»