ответ:Дитинство Тараса Шевченка було не дуже добре .за ним доглядала сестра Катерина . Як йде гуляти , бере його з собою , посадить у ямку .Минають роки , Тарас підростає , не хоче думати про балички про скрутні. Любив він до діда ходить .Зростав у співучих кутках України, у свої 8 років підспівує старшим . Також сильно полюбив малювати , але не було чим , брав Тарас вуглець та малював . Коли померли батьки , пішов проситися у найми .Раптом він почув що він , раб , невільник . Тоді і закінчилось дитинство
Объяснение:
Відповідь:
Сергій
“Е, ні, який же він худющий. Опецькуватий… А то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло”. – “Це ж не Митько!.. Приятель його, Сергій.”
“Ет, тобі аби смішки. Несерйозна ти людина.”
“Спиш! Йому довірили пост, а він спить… Та як ти міг! А якби це на війні?! Хіба з таким підеш у розвідку?!”
“Мені нічого було відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені… Мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! Підвів товариша, втратив його довір’я. Горе мені!”
“Докори совісті люто вгризались у мою душу, шматували її на дрібні клаптики.”
“Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: “Ну що я, – думалось мені, – у порівнянні хоча б із оцим деревцем? Якась комаха! А в порівнянні з цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні з земною кулею?”
“А зоологія, по твоєму краща? Я одного разу поглянув у підручник – там якісь кишковопорожнинні, гадюки – бридота одна!… Маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе.”
“Куди, ти що… Назад! Ти що, збожеволів! Щоб під воду затягло? Як дурне теля? Не здумай лізти! – тягнув я його [Митька] що було сили.”
“Але ж не ризикувати життям!”
“І взагалі у нас попереду ще дуже багато цікавого, і завжди так буде, поки ми з Митьком.”
Пояснення: