Характеристика образу «Климка» Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки до близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий. Прагнення Климка а) прагнення навчитися; б) відповідальний за доручену справу; в) шанобливе ставлення до дружби Значення образу Климка а) залишився сиротою, так само як і автор твору; б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби; в) риси характеру.
«Джури козака Швайки» – твір про сміливих та волелюбних героїв, які змогли вистояти у дуже складних обставинах.В романі йдеться про часи, коли на українську земля нападали численні загарбники - татари та творили свавілля польсько-литовські шляхтичі. Серед героїв - козак Пилип Швайка. Він є відчайдушним, спритним, невловимим козацьким вихідником, справжнім лицарем. Швайку поважають козаки і бояться вороги. Інші герої - хлопчики-джури (ті, хто допомагає козаку і навчається у нього, щоб у майбутньому стати казаком): Грицик, Санько-характерник, Демко Дурна Сила. Грицько та Санько вперше зустріли Швайку коли того шукали татари у озері, але він сховався. Швайка спочатку хоче їх відправити, але далі вони діють разом. Швайка знайомить їх зі своїм вірним другом - вовком Барвінком. Швайка та хлопці переживають багато пригод, неодноразово ризикують життям.
Народна творчiсть украïнського народу дуже рiзноманiтна. Iснують
три великих роди усноï народноï творчостi: лiрика, епос та
драма . У народнiй лiриi. йдеться про почуття персонажiв, там можуть
описуватись природа або доля людей. Найчастiше лiричнi пiснi не мають
складного сюжету. В епосi оповiдається про певнi, найчастiше
iсторичнi, подiï. Героями можуть бути реальнi особистостi або
легендарнi персонажi. Епос це народнi думи , легенди, перекази, казки.
Драма певнi дiï, що виконувалися з якоïсь нагоди.