Роман у віршах «Євгеній Онєгін» писався Пушкіним біля васьми років. Це були роки тварчої зрілості поетО. В 1831 році роман був кінчений і в 1833 році вийшов у світло. Він охоплює події з 1819 по 1825 рік: від закордонних походів російської армії після розгромуНаполеона до повстання декабристів. У центрі роману – любовна історія. Герої роману Євгеній Онєгін і Тетяна Ларіна, Валодимир Ленський і Ольга становлять дві любовні пари. Але всім їм не дано судьбою стати щасливими. Онєгіна Тетяна полюбила відразу й назавжди. А він прийшов до любові через роки, через глибокі духовні потрясіння. І, хоча Євгеній і Тетяна люблять один одного, вани не можуть стати щасливими, не можуть з’єднати Свою долю. І винуваті в цьому не які-небудь зовнішні обставини, а власні помилки героя, його невміння знайти правильний шлях у житті. Над причинами цих помилок Пушкін і змушує міркувати сваго читача.
На просту сюжетну лінію роману нанизана безліч побутових картин і описів природи, у романі описані живі люди з їхньою різною долею, з їхніми почуттями й характерами. Все це «собранье строкатих глав, напівсмішних, напівсумних, простонародних, ідеальних» представляє читачеві епоху… Це, звичайно, моя особиста думка, але мені здається, що головна ідея «Євгенія Онєгіна» полягає в тому, що щасливими можуть бути лише люди, які мало думають, мало знають, у яких немає прагнень до високого ідеалу. Люди із чуйною душею приречені на страждання. Цим мене й залучає роман, він переконує мене у власних Приземлені люди живуть простіше, беспечнее й легше, але не кожний погодиться живатіти «у бездіяльності порожньому». Однак Пушкін не обмежується цими висновками. Він чітко показує, що у всіх цих фатальних помилках винуваті не його герої, а те середовище, та обстановка, що сформувала такі характери, що зробила нещасними цих по суті або по сваїх задатках прекрасних, розумних і шляхетних людей. Ці сумні й гіркі думки про недоськоналість миру виражені Пушкіним в останніх смутних рядках роману.
ПІСНЯ ПРО УСМІШКУ
Від усмішки хмарний день ясніш,
від усмішки засія веселка в небі...
Поділись усмішкою щедріш,
і вона не раз повернеться до тебе.
Приспів:
І тоді хмарок склика
в танець музика дзвінка
і на скрипці грає коник найніжніше...
Із блакитного струмка починається ріка,
ну а дружба починається з усмішки.
Від усмішки сонячної вмить
найсумніший дощик плакать перестане,
сонний ліс ураз загомонить
і заплеще, мов долоньками, листками.
Приспів.
Від усмішки йде до всіх тепло —
до слона і навіть до малої мишки...
То нехай, щоб добре всім було,
ніби лампочки, вмикаються усмішки!
Приспів.
Михайло Пляцковський
Чи відома тобі ця пісня?
Прочитай її наспівно, весело, заклично.
Знайди порівняння, поясни, з якою метою їх ужито.
Навчись співати цю пісню.
Назвіть письменників, твори яких ви прочитали. З яких
вони країн?
Назвіть прочитані казки. Хто їх автори? З якої казки цей
уривок:
«Матінко моя єдина! Молода моя княгине! Подивіться ви туди: їде батечко сюди»?
Яка головна думка казки «Сіль дорожча за золото»? Хто розповів про пригоди кмітливого хлопчика Тома? Який «закон» відкрив герой твору? Які нові слова з цього оповідання ви запам'ятали?
Які твори зарубіжних письменників ви порадили б про
читати своїм друзям?
Марко Вовчок
Объяснение:
Вроде она . Просто в книге не написано