Справжній художній твір не може виникнути без натхнення. А якщо й виникає без натхнення, то це буде радше ремісницький виріб. Література, поезія зокрема, аж рясніє асортиментом таких виробів. Хоча може бути й симбіоз натхнення з ремісництвом. Та що там – «може бути», таки і є, якщо й не зазвичай, то дуже вже часто. Бо насправді сливе неможливо визначити частку натхнення у виникненні архітвору. Тут кожен покладається на свій власний досвід, кожен причетний до витворення творів мистецтва, мається на увазі. Та якісь певні загальні тенденції все ж можливо виловити, наче павутинки бабиного літа, з яких не сплетеш вінка, зате вони налипнуть до рук.
Емоції — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.види емоційпримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.властивості емоційполярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. в емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.тварини не мають почуттів. емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. у тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
Справжній художній твір не може виникнути без натхнення. А якщо й виникає без натхнення, то це буде радше ремісницький виріб. Література, поезія зокрема, аж рясніє асортиментом таких виробів. Хоча може бути й симбіоз натхнення з ремісництвом. Та що там – «може бути», таки і є, якщо й не зазвичай, то дуже вже часто. Бо насправді сливе неможливо визначити частку натхнення у виникненні архітвору. Тут кожен покладається на свій власний досвід, кожен причетний до витворення творів мистецтва, мається на увазі. Та якісь певні загальні тенденції все ж можливо виловити, наче павутинки бабиного літа, з яких не сплетеш вінка, зате вони налипнуть до рук.