М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Анкета головного героя Павло Судак головний герой повісті за сестрою

👇
Ответ:
donamigo2012
donamigo2012
12.03.2020

Объяснение:

Мета: опрацьовуючи ідейно-художній зміст VІІ-ІХ розділів твору, також звернути увагу на особливості використання фольклорних мотивів і засобів у повісті; охарактеризувати образ головного героя твору Павлуся Судака; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу сть, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, враження; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідної землі, своєї родини; поваги до історичного минулого, його видатних осіб і героїв; прищеплювати пунктуальність.

Тип

уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет А. Чайковського, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Конкурс-гра “сторінками повісті а.

Чайковського “за сестрою”” Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани у конкурсі-грі (проводиться жеребкування). 2. закінчення конкурса-гри. підбиття підсумків III.

Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів IV. Основний зміст уроку Добро не пропадає, а зло вмирає. Народне

прислів’я Яке це щастя дороге – мати свою рідну сторону.

О. Твардовський Є злочин, який спокутувати неможливо: це зрада Батьківщині. П. Пуаст 1.

Характеристика образу Павлуся 1.1. Орієнтовний план до образу.

1) Павлусь – представник славного козацького роду Судаків. 2) Портрет і зовнішність п’ятнадцятирічного юнака.

3) Вольові якості:

А) цілеспрямованість і наполегливість;

Б) мужність і витримка; В) незламність і твердість; г) готовність на самопожертву; д) велика сила волі; Е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва. 4) Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків. 5) Почуттєві риси: а) справедливість; б) вірність; в) сердечність і доброта; г) гордість; д) кмітливість і винахідливість; е) любов до сестри, родини, рідного краю; є) вміння реально оцінювати ситуацію.

6) Павлусь – відважний лицар і герой.

1.2. Бесіда за питаннями.

– До якого роду належав Павлусь? – Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив?

– Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?

– Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?

– Як хлопець ставився до своєї сестри?

– Яким чином пожежа вки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?

– Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?

– Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?

– Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?

– З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру? – Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся – шукача рідної сестри?

– Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося?

– Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?

– Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв обгрунтуйте.

1.3. Гра “Вільний мікрофон”. Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: “Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, козацьким лицарем? Чому?”

1.4. Цитатна характеристика. – “Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею.

4,7(76 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Levix322
Levix322
12.03.2020

ответ:Природа - наш дім, у якому ми живемо. Його потрібно берегти та опікуватися ним. Все, що нас оточує - дає нам життя та годує нас. Рік із року природа потерпає від нашої недбалості. Зменшується кількість води на Землі, забруднюються водойми, повітря, масово вирубуються ліси. Природа страждає та гине. Але, страждаючи, вона відплачує нам за недбалість катаклізмами. Тому так важливо жити в гармонії з природою.

   Приходячи за місто, слід елементарно виносити за собою сміття. Пластик руйнує все навколо, через роки потерпатимемо через нещадні хвороби і ми. Не варто вирубати ліси, палити вогнище там, де це заборонено, кидати пляшки в річки та озера. Ми не смітимо у своїй квартирі, то ж чому ми не дбаємо про наш другий дім - природу?Бережімо природу та живімо з нею в єдності!

4,8(80 оценок)
Ответ:
34we523
34we523
12.03.2020
Твір за повістю Г. Тютюнника «Климко»
Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 4 сентября
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».

Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодо характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість до ншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть за залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.

Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
4,7(88 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ