Дуже важко сучасній людині зберегти індивідуальність. Адже під тиском суспільства, призирства і приниження, люди стараються підпорядковуватись під стандарти, щоб не виділятись і не притягувати косі погляди. Але чи можливе збереження власної індивідуальності? Я вважаю, що безперечно так. Коли людина прагне звершень, чогось нового і можливо нестандартного, то вона повинна цього досягати. Тільки справді сильні душею і цілеспрямовані особи, можуть йти до своєї мети не дивлячись на чиюсь думку. Людям, які хочуть виділятись з маси, але бояться через призирство, напевно слід попрацювати над власною самооцінкою, обдумати чи справді вони повинні прислуховуватись до думки кожної людини? Адже прислуховуватись до порад - дуже важливо, коли вони дійсно корисні. Але корисні поради можна почути тільки від рідних, близьких по духу людей. Та не слід боятися, життя ж одне. На те воно нам і дано, щоб здійснювати свої мрії, щоб по справжньому жити, а не існувати. Індивідуальність для кожного різна. Хтось вважає за індивідуальність висловлення подекуди власної думки, хтось щоб виділитись носить яскраву одежу, а деякі творять нерозсудливі і божевільні вчинки, які можливо не дуже хороші з точки зору моралі та етики, але все ж таки приносять бажане задоволення. Зберегти індивідуальність, не означає підвергати своє або чуже життя небезпеці. Просто деякі люди самі розуміють, що хочуть чогось нового, а когось треба підштовхнути на потрібну дорогу.
Я думаю, що розуміння тварин-це чудовий дар! Який знадобиться мені, наприклад якщо загублюсь у лісі, бо я зможу запросто запитати дорогу у прашок чи у зайця. Або навіть просто поговорити з кимось, на приклад якщо дома нікого, окрім кота. Щоб не було нудно я зножу з ним поговорити. Та й взагалі, з легкістю зможу стати ветеренаром, як доктор Дулітл, тварини самі будуть казати що в них болить! Це уже зручно! А ще, я стану перша у світі людина, яка розмовляє з тваринами: мене будуть показувати по телебаченню, брати інтерв'ю для журнальної статті і можливо датуть якусь нагороду! Тож на мою думку це чудове вміння, розмовляти з тваринами.
Дуже важко сучасній людині зберегти індивідуальність. Адже під тиском суспільства, призирства і приниження, люди стараються підпорядковуватись під стандарти, щоб не виділятись і не притягувати косі погляди. Але чи можливе збереження власної індивідуальності? Я вважаю, що безперечно так. Коли людина прагне звершень, чогось нового і можливо нестандартного, то вона повинна цього досягати. Тільки справді сильні душею і цілеспрямовані особи, можуть йти до своєї мети не дивлячись на чиюсь думку. Людям, які хочуть виділятись з маси, але бояться через призирство, напевно слід попрацювати над власною самооцінкою, обдумати чи справді вони повинні прислуховуватись до думки кожної людини? Адже прислуховуватись до порад - дуже важливо, коли вони дійсно корисні. Але корисні поради можна почути тільки від рідних, близьких по духу людей. Та не слід боятися, життя ж одне. На те воно нам і дано, щоб здійснювати свої мрії, щоб по справжньому жити, а не існувати. Індивідуальність для кожного різна. Хтось вважає за індивідуальність висловлення подекуди власної думки, хтось щоб виділитись носить яскраву одежу, а деякі творять нерозсудливі і божевільні вчинки, які можливо не дуже хороші з точки зору моралі та етики, але все ж таки приносять бажане задоволення. Зберегти індивідуальність, не означає підвергати своє або чуже життя небезпеці. Просто деякі люди самі розуміють, що хочуть чогось нового, а когось треба підштовхнути на потрібну дорогу.