Огляд творчого доробку письменника-гумориста (вчитель презентує збірки творів).
Свою першу книжку «Вуха без капелюха» гуморист
видав у 1995 році. «Замакітрений макогін» – це книжка
сатири і гумору, яка вийшла в світ у 1998 році.
До збірки Леоніда Куцого «Дебільний осел» (2000)
увійшли гострі сатиричні та гумористичні твори часів
незалежної України.
У 2000 році у світ виходить третя книжка Леоніда
Мироновича Куцого під назвою «Веселий Петрик», в
якій автор створює узагальнений образ нашої мудрої,
веселої дітвори, і робить це поет-сатирик майстерно доступно.
У 2001 році була видана збірка гуморесок Леоніда
Куцого «Калікографія», в якій автор розповідає про
негативне у вихованні дітей.
Є й інші збірки Леоніда Куцого. Одна з них –
«Стежини долі» (2013) – розповідає про людей. Є в книжці щирі, теплі, зворушливі рядки любові і поваги до українського народу, друзів та земляків
автора, твори, присвячені одвічній темі кохання і
сімейним стосункам.
Леонід Миронович чимало гуморесок присвятив
дітям, яких любить по-особливому. З дітьми його
пов`язує дружба, товариськість, взаєморозуміння.
Объяснение:
У книзі головних героїв твору четверо – Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.
Усі вони підлітки, але підлітки розумні, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті. Інколи думаєш, що гаєш за дорослими людьми, але ця дорослість природна.
Кожен образ складний і багатогранний. Не зважаючи на свій вік, у кожного героя є минуле.
Дуже розумний, талановитий художник і відмінник Юлько Ващук неймовірно самотній. І ця самотність, відмежованість від інших, неможливість жити так, як живуть його однолітки, відсутність повноцінного спілкування з дорослими, з якими йому було б цікаво, поступово їсть цього героя зсередини. Його випробування – постати перед світом і знайти себе на його просторах. Це неймовірно складно, особливо коли ти сам, і нікому зрозуміти і підтримати, а та справа, до якої маєш найбільший хист, не поцінована.