Тарас Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна знову може стати самостійною державою, що її історія не закінчилася, вона продовжиться в майбутньому за справедливого суспільного ладу.
Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому — батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже «все гине, — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже. Що діялось в світі. Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине…»
Вірш починається романтичною картиною природи із згадками про колишню Україну, яка протиставляється сучасній, коли країна
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить…
Шевченко називає Основ’яненка отаманом, батьком, орлом сизокрилим, сподіваючись, що до його авторитетного слова люди прислухаються.
Відповідь:
Жив-був кремезний хлопець і звали його Іваном. Якось у школі на фізкульт-змаганнях він переміг старшокласника в армреслігу. Почали відтоді його називати Іваном Силою.
Він вчився абияк але в спорті показував дуже добрі результати. Одного разу на фізкультуру до його класу завітав тренер з важкої атлетики, бо взнав про досягнення Івана. Попросивши Силу підійняти те що не зможе ніхто з класу, Іван узяв одною рукою спортивного козла і напружившись здійняв його в повітря. Увесь клас ахнув, а сам важкоатлет відкрив рота від здивування.
Три місяці по тому Іван вже жив у спорт-інтернаті і показував найкращі результати із своєї групи. Ще через рік Івана знала вже всенька Україна під прізвиськом Сила.
Після досягнення повноліття Іван Сила почав брати участь у олімпійських іграх і показувати там пречудові результати. У 2034 він став трьох кратним абсолютним чемпіоном світу з важкої атлетики.
Жив він дуже довго і до самої старості витягував автомобілі, що застрягли в багнюці. Помер Іван Сила в сто чотири роки від старості.
Плз. Постав ❤️ и 5⭐
Ок?
До збірки входять історичні твори А. Чайкуовського (1857-1935) "Богданко" , "За сестрою" та "Козацька помста" в яких зображено героїчну боротьбу українського козацтва із зовнішніми ворогами
Лайк