Художні засоби до поеми "19 жовтня" Пушкіна:
Епітети: багряне убрання, поля зів'ялі й голі, тихе сяйво дня, келія пустинна, осінні негоди, чаша легкопінна, гіркі недуги, Італія ясна, щаслива путь, доля мандрівна, доля строга...
Неологізм: легкопінна,
Порівняння: він (союз), як душа; свій дар, як час, я тратив без угаву.
Метафори: міцнів під крилом коханих муз.
Звертання: каміне, вино, друже, любі друзі,Горчаков, Вільгельм, спізнілий друже мій.
Риторичні запитання: Але чи й там усі з вас бенкетують? Кого цей рік не дочекались ви? Хто зрадив ще чудову нашу звичку, Кого забрав холодний світ од вас? Хто не прийшов на братню перекличку? Чий голос змовк? Хто передчасно згас?
Анафора: Ти простягав нам із-за моря руку,/Ти нас єдиних в спогадах носив;Благослови, моя святкова музо, / Благослови: нехай живе ліцей!
Оклики: Пора, пора! Ні наших мук, ні мрій Не вартий світ; розвіємо оману!
Повтор: Пора, пора! Повніш, повніш!
Експозиція: розповідь родину Судаків.
Зав’язка: напад татар на село.
Розвиток дії: загибель діда Андрія та матері Параски. Ганнуся з батьком захоплені в полон. Павлусь тікає та зустрічається з козаками та братом Петром. Козаки оточують татарський кіш і звільняють частину українців з полону, Семен Непорадний захоплює Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, що був ватажком татар. Батько Судаків зустрічається з синами. Павлусь один їде розшукувати сестру, та його захопив харциз Карий (Карим) та продав татарам. Татарин Мустафа не злюбив непокірного Павлуся, який хотів втекти та наказав його покарати. Поява мурзи рятує хлопця, він вигадує план порятунку сестри.
Кульмінація: радісна зустріч Павлуся та Ганни. Розв’язка: Мустафа-ага повертається до батька. Щасливий Девлет-Гірей дарує волю для Павлуся та Ганнусі, та для бранця Остапа Швидкого, українця, який також був у полоні разом з хлопцем.