Цитатна характеристика:
- «…Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;
- «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;
- «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку!»;
- «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає…
- «…бере і в свого, і в чужого»;
- «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;
- «Обікрали… ограбили…Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;
козаки навчають нас любити рідний край.не забуваючи рідні поля,степи,ліси.продовжувати українські традиції та не переходити на бусурманські звичаї видумані іншими вірами.козаки також старались не залишити на україні ніяких інших вір крім християнської.пам*ятати ми їх повинні з багатьох причин.вони старалися для вас щоб вам жити на рідній землі ніхто не заважав.щоб вільно могли ходити по траві на якій вони раніше проливали кров надіючись обмити україну нею.вони просто хотіли щоб ми-їхні предки не забували хто ми є.адже є 2 могутніх ялова які можуть вдихнути всіх нас на повні груди.Я-УКРАЇНЕЦЬ.ми найсильніші.бо козацькому роду-нема переводу.