Назва: "Та, ой, як крикнув же козак Сірко" Автор: народ
Жанр: пісня (історична)
Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана. Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка. Худ. засоби: Звертання: хлопці-молодці, Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору) Метафора: військо на конях в степу виграває. Уособлення: туман поле покриває, місяць зіходжає. Зменшено-пестливі слова: козаченьки, коник, сонечко. Анафора: та, ой...; та ми думали... Образи: Сірко, козаки-воїни.
Українські степи – це нескінченне, що колишеться на вітрі море випалених під палючим сонцем трав і пряних квітів, це безкрайній простір, це відчуття суцільної нескінченності простору й часу, це почуття абсолютної волі. Все це ж можна сказати й про море – любимейшей стихії А. Айвазовского. От чому на своїй картині «Обоз чумаків» він з’єднав море й степ
Чумаки – це люди, промисел яких полягав у тому, щоб зібрати обоз із декількох возів, запряжених волами, і відправитися в Крим, де в той час добувалася сіль. Тоді це був дуже коштовний товар, буквально на вагу золота. Поїздка була непростий, сполученої з небезпеками й природними нещастями
У такі поїздки відправлялися тільки відважні, досвідчені люди, що вміли й визначати погоду по прикметах, і дорогу – по зірках. Недарма по – українському знамените скупчення зірок Чумацький Шлях називається «Чумацький Шлях».
От і на картині И. Айвазовского ми бачимо обоз чумаків у шляху. У картини відсутній композиційний центр як такий – це зроблено навмисно, щоб показати глядачеві нескінченну дорогу, по якій ідуть чумаки. Можна побачити звивисту ґрунтову дорогу в степу, що уже ними переборена, але ж скільки ще їм треба буде пройти! Обоз тільки – тільки почав в’їжджати на пагорок так, що його «хвіст» навіть і не видно, тому глядачеві картини важко представити довжина самого обозу. Можна розглянути лише фігури трьох чумаків, особливо чітко – першу
Це варта на весь зріст дівчина в національному українському одязі. Вона коштує, обернувшись назад, на пройдений шлях: чи те відміряє, скільки пройшов обоз, чи те орієнтується в часі по заходу сонця. Звичайно, чумаками були тільки чоловіка, але художникові, напевно, хотілося додати картині жіноче, ліричне почало
Художник недарма вибрав для своєї картини час заходу: сідаюче сонце по^ – особливому підкреслює красу української природи, який звичайно властиве буйство фарб. Але в променях заходу ці фарби виглядають по – іншому, приглушеннее, так щоб море, намальоване на картині в лівому куті, зливалося зі степом. Колоритні українські будиночки й млини тільки додають ліричності в загальну атмосферу цього полотна
Автор: народ
Жанр: пісня (історична)
Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.
Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.
Худ. засоби:
Звертання: хлопці-молодці,
Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)
Метафора: військо на конях в степу виграває.
Уособлення: туман поле покриває, місяць зіходжає.
Зменшено-пестливі слова: козаченьки, коник, сонечко.
Анафора: та, ой...; та ми думали...
Образи: Сірко, козаки-воїни.