*Зустріч диякона (Івана Федорова) з старцем (Максимом Греком) , розмова про книги.
*Цар Іван Грозний за до збирає майстрів у Люблечі для різних ремесел і для друкування книг, бо це прославить його і зміцнить владу
*Зустріч царя з гостем із Данії, розуміння важливості прагнення вченого Максима Грека друкувати книжки , щоб уникнути помилок у граматиці
* Будівництво «Печатного дому» , де друкуватимуть книги,і «Справної палати»,де виправлятимуть помилки книжках.
*1564 рік видана Іваном Федоровим перша книга у Москві за « повелінням і коштом « царя.
*Іван Федоров з Петром Мстиславцем тікає з Москви через ненависть бояр,опиняються в Литві (Вільно), в українського гетьмана Ходкевича. Видання книги »Учительське євагеліє». Петро Мстиславець кидає друкаря.
*У Львові видає першу українську книжку «Апостол» з характерною післямовою , де розповідає історію книгодруку
*За Івана Федорова від князя Констянтина Острозького
*Бажання князя надрукувати Біблію. Робота І.Федорова над книгою
*До останньої хвилини Іван Федоров працював над улюбленою справою
Привіт, Михайлику!
Мені дуже сподобалося твоє ставлення до рідних та знайомих. Я поважаю, те, що ти гарно відносився до навчання. Твоя працелюбність і допитливість веде тебе до правильної цілі. Ти не дивлячись на всі перешкоди йдеш вперед. А, ще мене вразило, що ти для своїх дев’яти років прочитав дуже важливі для життя книги.
Мені дуже сподобалося історії з твого дитинства. Ти допитливий, любиш слухати історії дідуся та бабусі. А ще у нас з тобою є багато спільного. Я теж люблю зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. Мені теж подобається слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші.
Я захоплююся твоєю працелюбністю, тим що ти завжди допомагаєш батькам у господарстві. Ти вмієш і рубати дрова, і боронувати, і за плугом ходити, і молотити на жорнах.
Сьогодні мало хто любить читати, але це твоє захоплення. Я теж люблю читати та вважаю це корисним заняттям.
Михайлик – ти хороший товариш та вмієш дорожити дружбою. Ти не дозволиш образити Люби, захищаєш від нападників. Для мене ти є прикладом відданого друга та хорошої людини.
До зустрічі, Михайлику!
Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш "Любіть Україну". Вірш згодом увійшов до збірки "Щоб сади шуміли". Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ "вишневої" України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов'їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють серце кожної людини, у ньому просто і задушевно передано те, що ми не раз відчуваємо, та не завжди можемо висловити своїми словами