дорогий, петро шраменко!
я дізналась про вас з роману пантелеймона куліша " чорна рада". ви мені дуже як герой і як людина. ви дужий, молодий козак, відважний і благородний. я ціную те, що батько для вас є авторитетом, бо в наш час таке не часто зустрінеш. мені подобається, що ви коритеся моралі і закону, бо це дуже важливо для гідного суспільства. звичайно, ви мені з такими характеристиками, але є одна річ яка мене не дуже вразила. мене цікавить чому , коли ви дізнались що леся обіцяна іншому, відступили, а не боролись за її серце.
з перших хвилин вашого знайомства було зрозуміло, що вона подобається вам, а ви їй. то чому ж так швидко здалися, хоча й розуміли, що це ваше кохання , ваша друга половинка. так, ви виборювали її у тура і захищали від козаків, та не намагались вибороти її у її ж матері. от що мене цікавить
з повагою читач цього прекрасного роману (ім"я)
p.s. якщо вам не важко, дайте будь ласка відповідь на моє запитання.
В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.
Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли з тобою
Поки немає голоду ознак.
