ответ:Поема Кавказ (1845) була написана пiд безпосереднiм враженням вiд
звiстки про загибель пiдчас кавказькоï вiйни Якова де Бальмена,
полтавського помiщика, приятеля Шевченка. Однак емоцiйна реакцiя на
смерть друга поєдналась у поемi з роздумами про загарбницький
характер вiйни, яку вело росiйське самодержавство на Кавказi, проводячи
iмперську колонiзаторську полiтику.
Початковий пейзаж поеми зображує величаву i водночас трагiчну
картину. Могутнi Кавказькi гори залитi людською кров'ю: За горами гори,
хмарою повитi, Засiянi горем, кровiю политi.
Двома рядками поет дає нам уявлення i про природу Кавказу, i про
долю його народу, i про мiсце, де за мiфом орел карає Прометея.
Мiфологiчний Прометей це борець за свободу i захисник людей. Вiн викрав
на Олiмпi вогонь, передав людям i навчив користуватися ним. За це Зевс
наказав прикувати Прометея до скелi на Кавказi, пробив йому груди.
Щоранку великий орел клював титану печiнку, яка вночi вiдновлювалась.
Образ Прометея в поемi Кавказ символiзує силу народу, його
могутнiсть i нескоренiсть. Орел же асоцiюється з двоголовим орлом
самодержавства. Царат, ворожi сили не зможуть скувати живоï душi
народу, бо вiн безсмертний. Саме це основне в образi Прометея. Упевнено
звучать слова поеми: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.
Важливого значення набуває тут займенник наша. Ним поет
пiдкреслює, що йдеться не про один якийсь народ, а про всi
пригнобленi народи царськоï Росiï.
До образу Прометея зверталися митцi багатьох народiв рiзних епох. Це i
Есхiл, i Шеллi, i Байрон, i Ломоносов, i Огарьов. В украïнськiй
лiтературi пiсля Т. Шевченка до образу Прометея вдається Леся
Украïнка у драматичнiй поемi В катакомбах.
Висновок. У символiчному образi Прометея Т. Шевченко показав незламнiсть
народiв царськоï Росiï, титанiзм i живодайнiсть ïх
фiзичних i моральних сил, а в образi неситого орла царизм, який
карає… що день добрi ребра й серце розбиває i
п'є кров трудящих. Але народ безсмертний, його кров живуща, i тому
кат народiв не вип'є живущоï кровi, не скує душi
народу. Поет незмiрно радiє з приводу того, що серце народу знову
оживає i смiється знову. Створюючи образ Прометея, Т.
Шевченко не пiшов слiпо за мiфом, а взяв тiльки деякi його риси, а саме:
фатальну трагiчнiсть i безсмертя. Прометей у поемi Кавказ фiлософський
образ, який закликав народ до самоусвiдомлення своєï
iсторичноï ролi, до активноï дiï, до оптимiзму i вiри в
перемогу над самодержавством.
Опорнi слова й поняття: фiлософський образ, мiфологiчний образ,
символiчний образ, усвiдомлення iсторичноï ролi.
Объяснение:
Порівняно з іншими соціальними інститутами сім’я має певні особливості, які істотно впливають на становлення особистості дитини. У дошкільному віці, коли дитина найбільшою мірою сприймає виховні впливи, саме сім’я стає першою об’єднуючою ланкою між дитиною і суспільством, саме вона формує власний б життя, мікрокультуру, основою якої є цінності й елементи культури суспільства.
Сучасна українська сім’я часто не має змоги повною мірою реалізувати власний виховний потенціал. Це пов’язано як з особливостями суспільного виховання, так і з негативними змінами в самій сім’ї: зниженням її інтегративності, конфліктними стосунками між подружжям, порушенням емоційних зв’язків між батьками і дитиною. Усе це заважає засвоєнню дитиною норм поведінки, моральних позицій, призводить до порушень в особистісному розвитку.
Емоційний потенціал сім’ї має великі можливості виховного впливу на дитину. В поєднанні з ідейними настановами батьків емоційні фактори виступають основною передумовою розвитку моральної гідності дитини. На основі позитивного оцінного ставлення батьків формується емоційно-ціннісне ставлення дитини до себе – ставлення до свого “Я”, потреба у повазі оточуючих.