Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Правду кажучи, любляча матір могла б бути дещо скромнішою. У всякому випадку, досягнення її синочка не такі вже й великі, якщо через два роки режисерської "муштри" він одержав таку роль. Але, як кажуть, і не таке бувало...
У житті, як і у театрі, може все статися. Якщо герой Глазового і надалі буде так само наполегливо працювати над собою, та ще й під керівництвом вимогливого режисера, то з часом зможе впоратися і з більш серйозною роллю. Я вважаю, що, розвиваючись, можна досягти будь-яких висот. Тим паче, якщо любиш театральне мистецтво і до будь-якої ролі ставишся творчо.
Подробнее - на -
Объяснение: