Відповідь:
“Тореадори з Васюківки” образ Яви
Звідки таке незвичне ім’я – Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: “Я – Ваня”, а вийшло “Ява”…, але причепилося оте “Ява” до нього, як реп’ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень – енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на “безлюдному” острові, дібравши собі ім’я “Робінзон Кукурузо”.
“Тореадори з Васюківки” образ Павлуші
Павлуша Завгородній – кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Васюківські “тореадори” завжди мають благородні наміри, але через брак досвіду і знань, на жаль, іноді потрапляють у прикрі ситуації. Нерозлучні друзі, обмірковуючи вчинки, вміють усвідомити помилки й намагаються їх не повторювати, хоча відразу ж вигадують і здійснюють нову “авантюру”. Тому читачі з цікавістю довідуються про пошуки незнайомця з тринадцятої квартири, зйомки в кіно, про до хлопців під час рятування рідного села від стихійного лиха, про викриття двох місцевих “шпигунів”.
Мені зрозумілі бажання і наміри Яви і Павлуші, адже вони мої ровесники. Думаю, головне, про що хоче сказати нам автор: дружба – велика сила; важливо мати поруч вірного і відданого товариша, який піде за тобою в огонь і у воду, не зрадить, завжди до в скрутній ситуації.
(P.S. прикро,що ти не читав(ла),надзвичайно цікавий твір!
Відповідь:
Якщо мова про Батьківщину, а Кобзар з великої літери, то думаю, що мова йде про Кобзаря, Пророка українського народу - Тараса Григоровича Шевченка.
Давно усім відомо, що Тарас Григорович Шевченко народився в Україні. Йому прийшлося пережити багато поневірянь. Куди лише не закидала його зла доля, але завжди велий поет сумував за рідний краєм, за Батьківщиною, за рідою Україною. Коли читаєш твори Т.Г.Шевченка, то перед очима постають і вишневі садочки, і чепурненькі будиночки, і високі тополі, і журливі верби над тихою річечкою. Такі ж верби ростуь над річечкою, яка тихе несе свої води через наше містечко, а старі тополі і липи де-не-де досі збереглися вздовж доріг по селах. Україна - це і моя Батьківщина.
Пояснення: