М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Що пов'язувало Івана Карпенка-Карого та Тараса Шевченка?

👇
Ответ:
Давидкрyт
Давидкрyт
11.04.2020

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, режисер, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення.

Справжнє ім’я — Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»).

Іван Карпович Тобілевич народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в українському театрально­музичному житті. Протягом тривалого часу входив до різних театральних труп, на основі яких склався так званий театр корифеїв. Один із засновників цього театру. З театром корифеїв також пов’язані імена Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх.

У 1900-1904 рр. Іван Карпович Тобілевич створив власну трупу. Виконував переважно комедійні акторські ролі.

1907 р. Миколі Карповичу Садовському вдалося відкрити в Києві постійний Український театр. Заслуга швидкого розвитку театру належить видатній родині Тобілевичів, члени якої виступали під сценічними псевдонімами Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського і Панаса Саксаганського. Кожен з них не лише створив власну трупу, а й був видатним актором і режисером.

І. Карпенко-Карий — автор багатьох п’єс. Справжню популярність йому принесли комедійні твори «Мартин Боруля» (1886 р.), «Сто тисяч» (1889 р.), «Хазяїн» (1900 р.). У них автор виступив проникливим гачем життєвих процесів, що зумовлювали суттєві зміни в українському суспільстві. Драматург звернув увагу на викривлення селянської психології, спричинені маніакальною жагою збагачення. Моральна деградація, руйнування родинних і людських взаємин, самодурство й тупе чванство — такі негативні риси побачив Карпенко-Карий в українському селянському середовищі.

І. Карпенкові-Карому належить кілька п’єс на історичні теми. Серед них певний інтерес становить трагедія «Сава Чалий» — не перша в українському письменстві драматургічна обробка відомої народної пісні. На драматургічній практиці Карпенка-Карого суттєво позначився його власний театральний, передусім акторський досвід, що диктував пошук тих сценічних засобів, які б сприяли формуванню масового українського глядача.

Помер Іван Карпенко-Карий 15 вересня 1907 р. у Берліні, похований на хуторі Надія.

До 175-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено віртуальну книжкову виставку. До уваги користувачів пропонуються добірки творів Івана Карпенка-Карого, книжки й статті про його життя і творчість та інша література про нього.

На виставці представлено документи з фондів НБУ імені Ярослава Мудрого та інтернет ресурси. Для пошуку інших видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

Объяснение:

4,6(20 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Лейла1986
Лейла1986
11.04.2020

В спекотний день, в гаю тiнистiм
Вовцюра зморений лежав
Прикривши пузо своє листям 
Про щось собi вiн мiркував
-«Чiтал я, каже, у газетi 
(Газети ж бо у нас не вруть)
Шо будто где-то там на свєтє
Вегетарьянцями живуть».
Мiркує далi : «Бач, як добре
З усими в мирi й дружбi жить,
Щоб i любов була як море,
Щоб брагу навiть з зайцем пить»
Так  мiркував вовцюра добрий,
Вегетарьянцем стать хотiв
А а потiм зайця в лiсi з'їв.

Мораль цієї байки є такою
Хоч так крути її, хоч сяк
Всі добрі помисли  з тобою 
Поки немає голоду ознак.

4,5(61 оценок)
Ответ:
эми46
эми46
11.04.2020
Справжній друг Це, перш за все, позитивна і доброзичлива людина з почуттям гумору. Він, безсумнівно, чуйний, м'який, ввічливий і привітний. Ще мій друг повинен бути людиною слова, якщо щось сказав, щось пообіцяв, значить, обов'язково зробив. Бажано, що б мій друг вів себе в суспільстві ввічливо і гідно, знав правила поведінки, поважав інших людей. Ще для мене важливо, що б близька мені людина завжди була щирою і залишалася самою собою в різних ситуаціях , була справжньою. Так само бажано, щоб друг був поблажливим і справедливим до інших людей, а так само до їх вчинків.Для мене одним з основних критеріїв дружби є взаємні інтереси, спільні захоплення, можливо однакові хобі. Час, який друзі проводять разом, має бути цікавим і продуктивним. Спілкування має приносити людям, які дружать, задоволення, натхнення і позитивні емоції.Справжній друг ніколи не залишить тебе в біді, завжди буде готовий прийти на до Він зуміє вислухати, якщо треба, дасть слушну пораду, а якщо треба – просто промовчить. Друг завжди скаже тобі правду, нехай навіть неприємну і гірку. Він не стане лестити тобі, але і жорстко критикувати не буде. Друг усвідомлено і адекватно висловить свою думку, якщо треба, вкаже на помилки, коли треба – порадить, коли треба – надасть посильну йому до Я вважаю, що саме так поводяться вірні і справжні друзі. Принаймні, я, як друг, намагаюся дотримуватися по життю саме таких правил і принципів.
4,5(15 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ