Гарна, вродлива
«Чорнобрива дівчина»
«Карі оченята. Біле личко»
Повністю віддається почуттям
«Полюбила чорнобрива козака дівчина»
«Якби знала, що покине було б не любила»
«Чуло серце недоленьку, сказати не вміло»
Щира в почуттях
«Обоє раденькі... »
«Легше, мамо, в труні лежать, ніж його побачить».
Страждає від розлуки
«Не співає — сиротою білим світом нудить»,
«Без милого сонце світить — як ворог сміється»
«Дивилася чорнобрива, сохла і мовчала»
Зневірена, засліплена горем
«Сохне вона, як квіточка»
«Тяжко мені, тяжко!»
Не має розуміння зі сторони матері, одинока
«Чи не била мати»
Ніхто не спитає: «Де ти була, що робила?»
«Чого в'янеш, моя доню?» стара не спитала»
«Мене мати хоче дати за старого заміж»
Вірність почуттям
«Не хочу я панувати, не піду я, мамо!»
Привітна, ввічлива
«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько»
Любляча донька
«А хто ж її головоньку буде доглядати?
«Хто догляне, розпитає, на старість
Забобонна, втратила віру, почуття обов’язку, занижена самооцінка
«Пішла вночі до ворожки»
Емоції переважають над осмисленням дійсності
«Без милого скрізь могила...»
«Скажи йому, що загину, коли не прибуде!»
Розгублена, невизначеність поступків
«Вийшла з хати — чи йти, чи ні?..»
Не бачить виходу з ситуації, безпорадна перед незгодами
«Пішла б же я утопилась жаль душу згубити... »
«Ні! Вже не вернуся!»
«Там десь милий чорнобривий співає, гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю»
Це поняття кожен з нас розуміє по-своєму. Відповісти на нього кожен може по різному і неоднозначно. Для когось дуже важливою є зовнішня краса, для іншого – внутрішня краса, а для когось краса є в тому, як і що говорити.
Я вважаю,що світ врятує внутрішня краса,духовна.Люди з чистою і доброю душею гарні зсередини,вони зігрівають навколишній світ своїми вчинками,намагаються зробити його кращим.Власним прикладом вони демонструють,як можна зробити іншу людину щасливіше,добріше,як очистити душу від зла і скверни.
Людина з прекрасною душею знаходиться у гармонії з собою і навколишнім світом.
Потрібно шукати красу у буденних речах,маленьких подвигах,зроблених просто від душі,а не на показ.
Тобто, на мою думку, вона повинна зрозуміти, що на ній лежить велика відповідальність: і збереження культурної спадщини, і краси, і доля всієї землі.
Отже, краса, яка має врятувати світ – це гармонія і любов. Любов людини до всього, що і хто її оточує.
Объяснение