Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.
Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.
Худ. засоби:
Звертання: хлопці-молодці,
Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)
Радість: Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії. Пломіний день: Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути «гарячий подих,» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.
Назва: "Та, ой, як крикнув же козак Сірко"
Автор: народ
Жанр: пісня (історична)
Тема: розповідь про видатний похід козаків під проводом Сірка до хана.
Ідея: звеличення хоробрості, мужності та патріотичності українських воїнів та Сірка.
Худ. засоби:
Звертання: хлопці-молодці,
Епітети: військо славне, на вороних конях, битому шляху (слід звернути увагу на те, що більшість епітетів у творі є постійними, що вказує на фольклорні джерела твору)
Метафора: військо на конях в степу виграває.
Уособлення: туман поле покриває, місяць зіходжає.
Зменшено-пестливі слова: козаченьки, коник, сонечко.
Анафора: та, ой...; та ми думали...
Образи: Сірко, козаки-воїни.