1. Пригадайте структуру твору-роздуму (теза, аргумент, приклад, висновок). 2. Висловіть свою думку на задану тему. 3. Використайте приклад з творів Лесі Українки (або її біографії) або" Федько - халамидник".
Щоб стати видатним людина повинна досягти помітного успіху в певному виді діяльності. Усього видів діяльності у світі безліч, і той, хто бажає стати видатним, має добре проаналізувати свої таланти, здібності і нахили, щоб займатися саме тим, що в подальшому може принести йому високий статус, славу і визнання. Я думаю, що кожна людина може стати видатною, для цього дуже важливо попередньо правильно здійснити аналіз самого себе і своїх можливостей. Якщо це буде зроблено правильно і ефективно, що ж, на шляху до слави перед людиною буде стояти ще багато завдань, які необхідно долати з труднощами. Тим не менш, швидше за все, видатного статусу досягти вдасться.
Кожна людина хоча б у глибині душі хоче бути видатною. Для цього необхідно добре подумати, застосувати свої якості найкращим чином і бути готовим до постійної серйозної праці. Втім, справедливості заради варто помітити, що далеко не завжди статус видатної людини рівнозначний стану щастя. Проблема в тому, що замість пошуків щастя людина часто шукає славу, якийсь певний статус тощо. Але лише боротьба і пошук щастя вартий серйозної і відповідальної праці. Все інше – це всього лише приємне, але далеко не обов’язкове життєве доповнення, без якого, загалом, цілком можна обійтися.
Образ Юрка.· «Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»· «Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»· «Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»· «Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»· «Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»· «Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»· «Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».· «А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...» Образ Тосі.· «Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»· «А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».· «Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».· «Випусти... бо вони повмирають без води».· «У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».· «Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».· «Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».· «Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли до Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».· «Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».· «І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».
Щоб стати видатним людина повинна досягти помітного успіху в певному виді діяльності. Усього видів діяльності у світі безліч, і той, хто бажає стати видатним, має добре проаналізувати свої таланти, здібності і нахили, щоб займатися саме тим, що в подальшому може принести йому високий статус, славу і визнання. Я думаю, що кожна людина може стати видатною, для цього дуже важливо попередньо правильно здійснити аналіз самого себе і своїх можливостей. Якщо це буде зроблено правильно і ефективно, що ж, на шляху до слави перед людиною буде стояти ще багато завдань, які необхідно долати з труднощами. Тим не менш, швидше за все, видатного статусу досягти вдасться.
Кожна людина хоча б у глибині душі хоче бути видатною. Для цього необхідно добре подумати, застосувати свої якості найкращим чином і бути готовим до постійної серйозної праці. Втім, справедливості заради варто помітити, що далеко не завжди статус видатної людини рівнозначний стану щастя. Проблема в тому, що замість пошуків щастя людина часто шукає славу, якийсь певний статус тощо. Але лише боротьба і пошук щастя вартий серйозної і відповідальної праці. Все інше – це всього лише приємне, але далеко не обов’язкове життєве доповнення, без якого, загалом, цілком можна обійтися.