М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Письмово переказати шлях Павлуся до визволення сестри ​

👇
Ответ:
ЛебедЪ
ЛебедЪ
16.10.2022

Відповідь:

Якщо не враховувати всі ті пригоди, які пережив Павлусь до того, як козаки врятували його і його батька, то ..

Коли Павлусь просив свого батька і брата їхати в Крим визволяти сестру, ті відповіли йому відмовою, посилаючись на те, що і самі загинуть, і Ганусі не до Хлопець вирішив сам їхати до Криму визволяти сестру. По дорозі в Крим його полонив харциз (розбишака) Карим. Він забирає у Павлуся коня, сідло з золотом, пістолі, а самого Павлуся продає в рабство татарам-крамарам. Павлуся купив Сулейман на подарунок своєму синові Мустафі. Хлопець змирився зі своєю долею, розуміючи, що йому і так потрібно потрапити в Крим, а також сподіваючись, що татари до йому в пошуках сестри. Дорогою він наполегливо вчить татарську мову, допомагає татарам і навіть не мріє про втечу, чим дуже дивує татар.  Кмітливий хлопець подобається татарам і вони кілька разів пропонували йому прийняти їхню віру - "збусурманитись", але той відмовляється. Син Сулеймана - Мустафа виявився не таким добрим і поблажливим, як його батько. За зухвалість хлопця і за те, що він не приховує наміру втекти, Мустафа відправляє  Павлуся служити  конюхом. Павлусь краде одного з кращих коней Сулеймана і втікає. Але дорогою один з татар впізнає Сулейманового коня і повертає з хлопцем назад до його господаря. Павлусь обманює цього татарина, розказуючи небилиці, що в дійсності він не втікач, а посланець, який мав привезти знахаря. Вже майже біля будинку Сулеймана татарин зі страху втікає, а Павлусь розуміє, що знову пускатися в дорогу запізно, а тому добровільно повертається до господаря. Той наказує його покарати і продати. Але в цей момент в двір Сулеймана і Мустафи приходить мулла Девлет-гірея з запитанням до українських бранців чи не знає хтось з них хоч щось про долю єдиного сина Девлет-гірея. Павлусь признається, що він має таку інформацію, але розкаже лише самому Девлет-гірею. Так він потрапляє під опіку і захист кримського хана. Дорогою до Бахчисараю, міста де жив Девлет-гірей, Павлусь придумує план, як знайти сестру. Девлет-гірею він каже, що бачив, як його син - Мустафав потрапив у полон до козаків, а от що з ним сталося - про це відомо лише його сестрі Ганусі, яку як бранку погнали в Крим. Дівлет-гірей наказує знайти Ганусю і привезти до нього. Ганусю знайшли і тоді Павлусь навчає її, що вона має розказати про долю Мустафи, який тим часом знаходиться в полоні у лубенського полковника. Мустафу викупляють, привозять  в батьківський дім. З тієї радості Девлет-гірей обіцяє відпустити Павлуся і  Ганусю додому, виділити їм супровід  і видати охоронну грамоту. А також виконує прохання Павлуся - викупити з неволі бранця  крамара Мустафи - Остапа Швидкого.  

Пояснення:

4,5(11 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
qwweee
qwweee
16.10.2022
Тарас Григорович Шевченко — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф.
Цікаві факти із життя Тараса Шевченка є і в біографії, а цікаві перекази очевидців про деякі випадки та ситуації в житті Шевченка також є пізнавальними, оскільки їх не зустрінеш в біографії, про них в школі не розповідають.
Цікаві факти про Тараса Шевченка
Дата народження — Ср 09 Березня 1814 р.
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р.
На момент смерті було — 47 р.
Пишучи поему «Катерина», Т. Шевченко питав у І. Сошенка:
— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?
— Та одчепись ти, кажу, зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?
Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава великого поета, Сошенко виправдовувався:
— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — і доповнював: — А все-таки я стою на своєму: що, якби він покинув вірші, був би ще більшим живописцем, ніж поетом.
Якось Шевченко, ще в перший побит свій на Україні, навідав поміщика Скоропадського. Поміщик вихвалявся перед поетом, як добре живуть у нього кріпаки. Діло було перед обідом.
— Я їм, — каже, — те, я їм і друге. Живуть вони в мене, як у Бога за пазухою.
Тут один з лакеїв зробив якусь шкоду. Поміщик стрибнув з-за столу і побіг у лакейську. Прибіг і лясь-лясь лакея по лиці, а дверей і не зачинив за собою. Шевченко скипів, схопився з місця, взявся за стола і так його тріпонув, що все з нього посипалося додолу. Прибіг господар. Поет зиркнув на нього, роздер шапку і кинув половину Скоропадському.
— Хороший пан, нічого сказати. Добре людей шануєш! — та з тим і пішов.
Відтоді він у Скоропадського не бував.
НОВИЙ ЖУПАН
Шевченко, перебуваючи в 1845-1846 роках у Переяславі, жив, як відомо, у свого приятеля М. Козачковського. Він часто бував задуманий, недбалий до себе, часом нікого не помічав довкола. Нового одягу шити не любив, ходив у старому.
Довідавшись, коли Шевченко мав отримати гроші від Київської Археографічної комісії, де служив, Козачковський за тиждень до того покликав кравця і, поки поет спав, дав йому зняти мірку із його старої одежі. Коли Шевченко одержав гроші, кравець приніс нового жупана. Шевченка це дуже здивувало.
— Як? Який жупан?
— Ви ж, панотчику, замовляли жупан на сьогодні, й мірку знімав із вас.
— Що за біс? Нічого не згадаю! І торгувався?
— Аякже.
Шевченко віддав гроші і заспокоївся.
4,5(22 оценок)
Ответ:
BlackCat169958
BlackCat169958
16.10.2022
Рефрен: «Було колись…»; • метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»; • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»; • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Грай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»; • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?» Джерело: http://dovidka.biz.ua/ivan-pidkova-shevchenko-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
4,5(37 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ